На тлі зустрічі президента України Володимира Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, а також неоднозначні відповіді на прямі запитання, багато хто почав думати, що Україна найближчим часом може отримати ракети Taurus. Однак варто думати глобальніше.
Річ у тім, що у нас немає носіїв для цих ракет. Наразі існує два носії для такого озброєння – Eurofighter та Gripen. І якщо перший варіант більш складний в обслуговуванні та навчанні, то другий міг би бути хорошим варіантом для нас. Тобто, виходить так, що нам могли б передати ракети Taurus хоч завтра, однак чим їх запускати – в нас варіантів немає.
Загалом, усе це більше схоже на німецьку гру як всередині країни, так і на зовнішні ринки. По-перше, так вони демонструють свою готовність захищати Європу й усіх інших. По-друге, звісно ж, це схоже на повідомлення для Путіна – що Німеччина обʼєднує Європу навколо себе.
Таким чином, до версії, що Україна може отримати Taurus в найближчій перспективі, варто ставитися доволі скептично. Але й зовсім виключати її не варто.
Що це означатиме?
Якщо нам передадуть Taurus, автоматично ми також отримаємо літаки Gripen.
Раніше вже були повідомлення про те, що українські пілоти пройшли на них навчання. Але цю історію зіпсували США, які не дозволили передавати нам ці літаки… А якщо вже нам передадуть Gripen, то логічно (і необхідно) передавати й Saab 340, яких ми так довго чекаємо.
Всі ці моменти взаємоповʼязані. Це такі невеликі кроки, які глобально можуть вибудувати технологічну картину всієї війни.
Ще один момент, про який варто говорити, що на тлі розмов про Taurus, не всі звернули увагу на заяви про спільне виробництво зброї між Німеччиною та Україною. А тут є дещо важливе.
Швидше за все, йдеться про IRIS-T. Це невеличка, майже родинна фірма. І хоча серед систем РЛС середнього радіуса дії за іноваційністю вони найкращі, в них немає великих виробничих потужностей. За часів канцлера Олафа Шольца вони наростили виробництво, але лишається проблема з ракетами, які потрібні завжди…
Німеччині немає сенсу запускати ціле ракетне виробництво. Російсько-українська війна закінчиться, і що далі?
А так, Україна може почати виробляти ці ракети за німецькими технологіями. А коли буде мир, Україна разом з Німеччиною будуть продавати ці ракети разом із системами.
Що стосується балістики, можливо, у Німеччини є певні наробки, які дозволили б нам швидко запустити виробництво таких ракет. Адже ми ще рік тому оголосили про створення ракетної програми. І за цей час вже мали б отримати певні результати. А до кінця року й взагалі вийти на серійне виробництво - до 50 балістичних ракет середньої дальності на місяць.
Це дозволило б нам знищити до 80% усіх російських обʼєктів ВПК. Адже більшість засобів ППО РФ – С-300 та С-400 - балістику збити не здатні. На тлі цього, якщо в Німеччини є якісь розробки, які нам допомогли б, вони можуть долучитися до проєкту. Але, в цілому, це буде українська балістика.
Щодо ракет на 2500 кілометрів, про які зокрема писав BILD... Це те джерело, якому, м'яко кажучи, довіряти складно. Але якщо ця ідея зʼявилася тільки зараз, то сам процес може затягнутися на роки. Ракети на 2500 кілометрів швидко не робляться.
