Україна представила на виставці у Львові новий гігантський робототехнічний підводний човен TOLOKA-1000 (TLK-100). За заявами виробників, він має корисне навантаження до п’яти тонн і призначений для мінування та ураження великих стаціонарних цілей.
Як пише Forbes, така зброя теоретично може становити серйозну загрозу інфраструктурним об’єктам Росії, зокрема Керченському мосту та морським платформам у Чорному морі.
Новий етап підводної війни
Україна вже зарекомендувала себе як лідер у застосуванні бойових безпілотників — від малих FPV-дронів до великих "бомбардувальників" — що завдали значних втрат російським силам. Наступним кроком стало виходження в підводну сферу: модель TLK-1000 доповнює лінійку, у якій також є TLK-150 та TLK-400, від компактних "розумних торпед" до великих автономних апаратів.
За наявними характеристиками:
- TLK-150 — "розумна торпеда" з електричним приводом і боєголовкою до ~15–50 кг, дальністю до 60 миль;
- TLK-400 — підводний дрон довжиною близько 40 футів, автономність до 2 місяців, дальність близько 800 миль, вантажопідйомність до 1000 фунтів;
- TLK-1000 — флагман лінійки з корисним навантаженням до 5 тонн, здатний діяти на значних глибинах і відстанях.
Виробники підкреслюють використання штучного інтелекту для навігації й автономного прийняття рішень, хоча деталі тестів і обмежень цих систем публічно не розкриваються.
Кримський міст під загрозою
Керченський міст та морські платформи в Чорному морі мають стратегічне і символічне значення для Росії. Попередні атаки України на міст — від вантажівки-камікадзе у жовтні 2022 року до вибухів та ударів безпілотних човнів у 2023–2024 роках — показали, що інфраструктуру можна вражати, хоча повного руйнування опор поки не відбулося. Наявність підводних апаратів з великими зарядами ускладнює протимінну боротьбу і підвищує ризики для судноплавства й захищених баз.
Морські міни та підводні вибухи економно й ефективно ускладнюють доступ до портів, потребують значних зусиль на розмінування і можуть затримувати операції навіть без масових руйнувань. Потужні "Толоки" теоретично можуть створювати коридори для подальших атак, включно із запуском FPV-ескадрилій або завданням ударів по береговій інфраструктурі.
Підводні роботизовані системи у світі
Розробкою великих автономних підводних систем займаються й інші країни: США, Велика Британія, Австралія, Китай, Франція, Ізраїль тощо. Однак український підхід відрізняється акцентом на більш дешевих, масових і одноразових рішеннях, що можуть зробити такі системи доступними для широкого застосування в умовах обмежених ресурсів.
Видання зазначає, що поява "Толоки" підносить підводну війну на новий рівень: від допоміжної розвідки й боротьби з мінами до потенційно наступальних операцій проти ключової інфраструктури. Це змушує сторони посилювати як надводні, так і підводні системи оборони — і робить Чорне море ще більш небезпечним театром бойових дій.
Крим чекає на "Толоку"
Днями бійці ГУР вперше в історії спалили два рідкісних російських літаки-амфібії Бе-12 "Чайка". Зазначається, що ці літаки оснащені дорогим обладнанням, який призначений для виявлення та ведення боротьби з підводними човнами.
Defence Express прогнозує, що знищення цих літаків може свідчити про підготовку України до операцій із застосування нового підводного дрона Толока.
