Російська Федерація хоче збудувати міст до КНДР, з якою має водний кордон по річці Туманна і по акваторії Японського моря.
Про це стверджується у статті The Washington Post, передає ТСН.ua.
Нині країни більшість своїх операцій проводять через Китай. Однак, як стверджується у статті, країни хочуть мати більш близький торгівельний зв'язок з оглядом на те, що санкції проти них надалі можуть зростати, як і військова напруга загалом у регіоні.
У середу цього тижня міністр розвитку російського Сходу оголосив у заяві, що дві країни створять робочу групу з розробки нового сполучення.
"Існує 23 автомобільних пункти пропуску між КНДР та Китаєм, але жодного з Росією. Нині, коли важливі товари йдуть з російського Далекого Сходу, вони йдуть не прямо з кордону з Росією, а через Китай. Це значно подовжує їхній шлях", - цитуються слова міністра КНДР у статті.
Читайте такожЯвка 100%: в Антарктиді і КНДР успішно провели вибори Путіна
Між країнами нині існує один переїзд, названий "Міст дружби", відкритий у 1959 році – це залізничне сполучення, однак дуже нерозвинене. Корейський міністр Ро Ту Чоль запропонував розширити існуючий міст, але російський представник Олександр Галушка запропонував звести непостійний понтонний міст.
Також видання зазначає, що через санкції ООН офіційна торгівля між Росією та КНДР незначна, тож нагальної потреби у цьому мості наразі бути не може, проте країни "дивляться у майбутнє".
Нагадаємо, Росія вже не перший рік будує міст до окупованого Криму. Протяжність майбутнього моста - 19 км. Він будується на кошти федерального бюджету РФ. Загальна вартість проекту становить близько 228 млрд рублів (майже 4 млрд доларів). Ця сума постійно зростала від початку будівництва, а дата відкриття переносилась. На один метр моста в середньому витрачається близько 209 тисяч доларів. У міністерстві транспорту РФ заявляли, що забезпечать відкриття автомобільного руху споруджуваним Кримським мостом до грудня 2018 року, а рух поїздів - до 2019-го. Екологи зазначають, що будівництво транспортного переходу порушить екосистему, зокрема природний водообмін між Азовським і Чорним морями. Серед інших наслідків будівництва – політичний тиск і загроза українським портам.
