Дипломати і вчені затамували подих, обмірковуючи так звану «денукрелизацію» Північної Кореї - невизначену мету, яка виникла після зустрічі президента Дональда Трампа з диктатором Кім Чен Ином 12 червня. В Пхеньяні минулого тижня Держсекретар Майк Помпео намагався надати цим хитким домовленостям хоч якоїсь певності. Навіть якщо США і КНДР зможуть домовитися про те, що означає «денуклеризація», цей процес буде значно більшим викликом, ніж будь-який попередній процес роззброєння, пише The Economist.
Видання зазначає, що північнокорейський ядерний арсенал оцінюється в 20-60 боєголовок. В минулому вдавалося демонтувати і значно більші запаси. Але тоді все відбувалося в значно м’якшому політичному кліматі. Згодом добре організовані програми пильно стежили за країнами-паріями, які могли зажадати отримати найбільш смертоносний вид зброї з усіх. Але у жодному з випадків у минулому не йшлося про арсенали чи цикли виробництва ядерного палива, які були б такими ж великими чи невловимими, як у Північної Кореї.
Світ намагався розробити механізми для вирішення таких ситуацій. Зокрема, була розроблена Угода про нерозповсюдження озброєнь і створена Міжнародна агенція з ядерної енергетики в ролі інспектора. Ці інститути пройдуть перевірку на надійність, якою б не була домовленість з КНДР.
Читайте такожСША і КНДР домовилися про створення робочих груп щодо ядерного роззброєння
В широкому розумінні Угода про нерозповсюдження - це документ, підписаний п’ятьма ядерними державами і іншими учасниками. За відмову від ядерних арсеналів цим «іншим учасникам» обіцяли доступ до мирної атомної енергетики, якщо вони зможуть довести з допомогою МАГАТЕ, що вони не намагаються таємно розробили зброю. Північна Корея вийшла з цієї угоди в 2003 році після того, як США звинуватили її у спробі використати мирний атом у військових цілях. Вона зможе повторно приєднатися до Угоди про нерозповсюдження зброї лише тоді, коли весь її арсенал буде демонтований. Тож одним із спірних питань стало те, чи варто Пхеньян якось винагороджувати в ході цього процесу повернення.
Єдина країна, яка збудувала ядерний арсенал, а потім знищила його і повернулася до членства в Угоді про нерозповсюдження – це Південно-Африканська Республіка. Але у неї було всього шість бомб. Та й країна була прозорою, на відміну від КНДР. Також, у ПАР не було жодних зовнішніх загроз. Після падіння апартеїду, уряд країни прагнув позбутися незаконно збудованої зброї. Процес демонтажу арсеналу почався на початку 1990 року, а вже у вересні 1991 країна була готова запросити МАГАТЕ для проведення ретельних інспекцій, які завершилися через два роки.
Північна Корея ж уже має печальну історію з МАГАТЕ. Інспектори почали працювати в країні у 1992 році, але через рік їх видворили, а ще через рік покликали назад. Співпраця з агенцією припинилося в 2009 році після провалу багатосторонніх переговорів. Північна Корея тоді знову почала виробництво збагаченого плутонію. Директор МАГАТЕ Юкія Амано каже, що його колеги готові повернутися в Пхеньян. Але їм знадобиться значно більший доступ, ніж у них був до того.
Видання нагадує про ту важливу роль, яку агенція зіграла у стримуванні ядерних амбіцій Ірану. Після підписання домовленостей, Тегеран дозволив інспекторам максимальний доступ. І команда досить не погано співпрацювала з іранською стороною до того, як США вийшли з угоди.
Найбільш амбітними зусиллями у сфері денукрелизації був демонтаж залишків радянського арсеналу в Україні, Білорусі і Казахстані після розпаду СРСР. Це була ініціатива ядерних гігантів: США і новоспеченої демократичної Росії. Вони погодилися, що всі радянські арсенали повинні бути скорочені і перегруповані в новоутвореній РФ. Сотні ракет далекого радіусу дії і шахт були знищені. Боєголовки були відправлені в Росію і нейтралізовані. Уран був вилучений і здебільшого проданий США. В 1996 році зусилля були завершені. 1800 боєголовок були вивезені з України.
Читайте такожКНДР нарощує ядерні потужності попри обіцянки Кім Чен Ина - спостерігачі
Двоє американських сенаторів Сем Нанн і Річард Лугар створили законодавство, яке допомогло нейтралізувати залишкові загрози з боку радянської зброї масового знищення. Серед їхніх найкращих ідей була ініціатива працевлаштування вчених, які розробляли радянський ядерний арсенал. Віце-президент Майк Пенс провів народу з Нанном і Лугаром минулого місяця. Американо-російська дружба, яка закріпляла їхні здобутки, тепер зникла. Очевидним партнером в нейтралізації і евакуації північнокорейських ядерних бомб і матеріалів міг би стати Китай.
Якщо ж програма демонтажу буде означати знищення можливостей подальшого розвитку ядерного арсеналу, то в КНДР все можна було б зробити за рік чи два. Приміром, реактори для виробництва плутонію можна паралізувати, комплекси з випробування ракет знищити. Трамп помилково заявляє, що це нібито вже відбувається. А от демонтаж існуючого арсеналу КНДР і відправка інспекторів в країну вимагають значно більше часу. Не виключено, що на це піде десятиліття.
