Популісти як детонатор для Європейського парламенту

Тарас Семенюк
18:56, 27 травня 2019
Світ
582 0
Думка

Після виборів в Європейський парламент, проєвропейські партії значно втратили в підтримці, а євроскептики очікувано посилились. Тому відтепер перші більше не зможуть бути такими самовпевненими, як раніше. Їм доведеться зважати на думку популістів. Таким чином, згодом ЄС очікують зміни, консервація в стані, який призведе до ще більшого регресу об’єднаної Європи.

Загалом, Європейська народна партія втратила 43 мандати, соціал-демократи – мінус 44. Для партій, які останні чотири десятки років формували більшість в Європейському парламенті, - величезні втрати. Адже тепер, щоб залишитись на плаву європейської керівної політики, їм потрібно запрошувати ще когось.

Європейська народна партія втратила 43 мандати, соціал-демократи – мінус 44. Для партій, які останні чотири десятки років формували більшість в Європейському парламенті, - величезні втрати

Найбільш ймовірним союзником в цьому тандемі можуть бути ліберали, які матимуть 101 місце в парламенті і які збільшили свою присутність на 34 депутати. До них також можуть приєднатись «зелені», амбієнталісти які збільшили свою присутність на 20 депутатів.

Великий союз цих партій можливий і саме вони можуть формувати європейські комісії. Це був би найкращий сценарій для України, оскільки тоді євроскептики залишаться в опозиції і не зможуть впливати на політику ЄС. А це і питання санкцій проти Росії, і підтримка України в її євроатлантичних прагненнях, і фіндопомога… Однак це не означає, що ми маємо себе заспокоювати. Загальне зростання підтримки євроскептиків є сигналом, що це слід брати до уваги.

Якщо припустити, що коаліція все ж буде сформована з проєвропейських партій і вони будуть продовжувати закладену раніше політику, протистояння з євроскептиками, які відчули піднесення, не уникнути. І мова йтиме не лише щодо лібералізації стосунків з Росією. Мова йтиме про реформи ЄС з середини. Адже однією з вимог євроскептиків є послаблення складного бюрократичного механізму інституцій ЄС, який, зокрема, формує залежність національних урядів від рішень чи то європейського центробанку, чи то європейських комісій, Ради Європи. Вони мають надію послабити цей тиск і дати національним урядам більше свободи стосовно загальноєвропейських справ.

Це, зокрема, питання міграційної політики, або ж розподілення коштів з так званого європейського общака. Адже великі і сильні економікою країни до бюджету ЄС дають більше, ніж отримують, натомість малі країни дають менше, але в дотаціях отримують більше. Звісно, це обурює, наприклад, італійців, які в 2017 році віддали ЄС 12 млрд євро, а отримали 9,8 млрд євро, або французів, які віддали 16,2 млрд євро, а отримали назад 13,5 млрд. Натомість, наприклад, Угорщина може віддавати 3 млрд, а отримати 5 млрд євро. Саме тому не дивно, що на виборах до Європарламенту у деяких країнах перемогу здобули євроскептики: у Франції Ле Пен, а в Італії – Сальвіні.

Цікаво, що вже зараз проєвропейські партії будуть зважати на позиції євроскептиків. Наприклад, їх можуть «взяти в долю» - дати їх представниками широке представництво в комісіях, максимум, на рівні заступників. Таким чином вони стануть частиною європейської політики і будуть більш-менш контрольовані. В іншому ж випадку жорстка опозиція євроскептиків проявиться на рівні національних представників в тій же Європейській Раді, яка визначає генеральні політичні напрямки для ЄС та спонукає його до подальшого розвитку.

У будь-якому разі, сховатись не вийде і ми побачимо довгу і цікаву коаліціяду та формування складу європейських комісій, які мали б запрацювати восени цього року.

Що ж стосується України, нам треба розуміти: у нас немає гарантій, що санкційна політика ЄС проти Росії буде посилена новим складом Європарламенту. Вже зараз очевидно, що європейці, а особливо євроскептики, шукають шляхів лібералізації відносин з Росією. Перші сигнали цього ми побачили вже в ПАРЄ, і це буде посилюватись. Європейці хочуть повернутись до формату «business as usual» з РФ. «Північний потік-2» - ще один аргумент на цю тезу.

Що ж стосується України, нам треба розуміти: у нас немає гарантій, що санкційна політика ЄС проти Росії буде посилена новим складом Європарламенту. Вже зараз очевидно, що європейці, а особливо євроскептики, шукають шляхів лібералізації відносин з Росією

Тому нам потрібно будувати прагматичні стосунки з кожною країною ЄС, оскільки, в світлі можливої реформи в ЄС і послаблення Брюсселя на догоду національним урядам, наднаціональні інституції будуть втрачати свій вплив. Адміністрації президента Володимира Зеленського вже зараз слід серйозно зайнятись стратегічним плануванням зовнішньої політики. На жаль, поки ми не бачимо чітких сигналів в цьому напрямку, лише заяви.

Важливо чимшвидше призначити міністра закордонних справ, щоб уникнути вакууму влади під час передачі справ від старої команди до нової. Прагматика, особливо економічна, куди більше ціниться в очах європейців, а ніж гучні заяви про «занепокоєння». Тривога та постійна залежність від подачок з європейського столу явно не те, чим може сподобатись Україна жорсткому і прагматичному європейському світу.

Маємо розуміти, ми – сам на сам із нашими проблемами. І чим швидше ми це зрозуміємо, тим більш якісну стратегію для нашої країни оберемо.

Тарас Семенюк, аналітик KyivStratPro

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter