Відколи президент США Дональд Трамп обійняв свою посаду, він, здавалося, рішуче був налаштований вирішити проблему з розпорошенням американських військових можливостей. Для цього він тиснув на союзників, щоб вони відправили більше своїх ресурсів у такі місця, як Сирії чи Перська затока, де зростає загроза початку війни з Іраном.
Але сумніви щодо напрямку лідерства США призвели до того, що навіть найбільш вірні партнери Вашингтона у Європі відмовилися збільшувати свої контингенти у цих гарячих точках, — пише приватний аналітично-розвідувальний центр Stratfor.
Читайте такожNational Interest: НАТО без США буде важко розбити армію Росії в Європі
Відсутність довіри у поєднанні тим фактом, що багато союзників мають власні зобов’язання у сфері безпеки, не лишають США іншого вибору, як спробувати закінчити роботу на Близькому Сході з наявною підтримкою. Західна Європа може допомогти Вашингтону, але вона цього не хоче. Велика Британія і Франція лишаються найбільш могутніми й стратегічно важливими союзниками США. Обидві країни активно брали участь в операції порти «Ісламської держави». Лондон також зіграв особливо важливу роль в американській місії в Афганістані. За останні роки він подвоїв свій контингент в азійській країні на прохання Америки.
Франція з іншого боку вивела свої бойові одиниці з Афганістану в кінці 2012 року. Але Париж лишається активним у частині Африки, яка лежить південніше Сахари. І часто його військові виконують завдання пліч-о-пліч з американськими. В травні двоє бійців загону спеціального призначення Франції загинули, намагаючись визволити двох американських заручників на півночі Буркіна-Фасо. В жовтні 2017 року французькі солдати прийшли на допомогу американським колегам у Нігері. Але попри всі ці внески у спільну справу, США не вдається мобілізувати Францію і Британію у багатьох регіонах, де їм потрібне підкріплення, зокрема, у Сирії й Перській затоці.
Читайте такожForbes: Росія і Китай можуть влаштовувати кібератаки на військові супутники США
Навіть коли Трамп несподівано оголосив про план виходу військ США з Сирії, Білий дім все одно намагався переконати союзників збільшити свої контингенти в охопленій війною країні, щоб зробити цей перехід більш м’якшим. Однак, Британія і Франція вагалися щодо збереження своїх військ на сирійській території через страх лишитися самими на театрі бойових дій, ризикуючи вступити в сутичку з Росією, Туреччиною чи Іраном. Нещодавно Париж і Берлін зробили невелику поступку, погодившись розширити свої контингенти у Сирії на 10%. Але це все одно не те, що потрібно Трампу для виконання обіцянки щодо виходу США з сирійської війни.
Схожа ситуація склалася й в Перській затоці. Після низки іранських атак проти нафтових танкерів у червні Вашингтон спробував створити міжнародну коаліцію з регіональних і глобальних союзників для того, щоб захистити пересування транспортних суден і стримати агресію Ірану. Однак, ці зусилля були підірвані виходом США з угоди щодо іранської ядерної програми. Більшість глобальних партнерів Вашингтона скептично оцінили його підхід до Тегерана. В результаті навіть найсильніші американські союзники відмовилися підтримати ініціативу Вашингтона щодо безпеки у Перській затоці через страх, що їх втягнуть у повномасштабний конфлікт з Іраном.
Читайте такожBusiness Insider: В Ірані показали відео знищення безпілотника США (відео)
Східна Європа зараз більш готова допомагати США. Зокрема, Польща, Естонія, Латвія, Литва і Грузія не проти зробити свій внесок в американські військові зусилля по всьому світу. Зовсім не випадково ці країни особливо занепокоєні загрозою початку потенційної війни з Росією. Тому вони стараються й вкладають усі доступні ресурси, щоб допомогти США у їхніх місіях за кордоном, очікуючи, що американська сторона відплатить тією ж монетою, коли доведеться боротися проти Москви. Але на відміну від Франції, Німеччини й Великої Британії, проблема цих країн не у стриманості, а в доступних можливостях.
Зважаючи на розмір, Грузія вже робить непропорційно великий внесок у місію США в Афганістані. Загалом, кількість грузинських військових в країні не менша, ніж британських чи німецьких. І це при тому, що в Грузії лише чотири мільйони громадян, в той час як населення Німеччини сягає 83 мільйонів, а Британії – 66 мільйонів.
Але фактор, який змушує Східну Європу і Балтію підтримувати військові операції США – це та ж причина, яка стримує розширення їхньої участі. Іншими словами, вони досі не наростили військову силу, щоб допомагати США. І ця ж військова сила потрібна їм для захисту від Росії.
Аналітичний центр зауважує, що в Азії тим часом зростає військова могутність Китаю, яка змушує американських союзників, таких як Австралія, Японія й Південна Корея тримати свої війська ближче до своїх кордонів. Агресія Росії в Східній Європі змушує країни в регіоні робити те ж саме.
Таким чином, США важко отримати додаткову підтримку для своїх операцій на Близькому Сході. Але у роботі проти Москви й Пекіну у них знайдеться багато союзників.
