Ілюстрація / REUTERS

Угорщина стала єдиною країною-членом ЄС, яка підтримала військову операцію Туреччини на півночі Сирії, незважаючи на критику світової спільноти.

Як заявив міністр закордонних справ та зовнішньоекономічних зв'язків Угорщини Петер Сійярто після зустрічі в Баку з главою МЗС Туреччини Мевлютом Чавушоглу, рішення Анкарою проблеми міграції "в бік Сирії, а не в бік Європи" відповідає національним інтересам Угорщини, передає dw.com.

"Національні інтереси Угорщини диктують нам прагнення уникати того, щоб сотні тисяч або навіть мільйони нелегальних мігрантів з'явилися на південному кордоні Угорщини", - заявив Сійярто.

Відео дня

Читайте такожТурецький наступ у Сирії: віце-президент США терміново вирушає в Анкару для переговорів

Почавши військову операцію на півночі Сирії, Анкара заявила, що її головною метою є створення очищеної від терористів "зони безпеки" на кордоні між Туреччиною і Сирією. У цю зону безпеки Анкара має намір перемістити біженців, які зараз знаходяться в Туреччині. ЄС, у свою чергу, рішуче відкидає подібні плани.

За даними ООН, з моменту початку Туреччиною військової операції на півночі Сирії 9 жовтня понад сто тисяч людей вимушені були залишити свої будинки, рятуючись від бомбардувань.

Як повідомляв УНІАН, 9 жовтня Туреччина почала операцію в Сирії «Джерело світу» проти сил сирійських курдів, яких Анкара вважає союзником забороненої в Туреччині Курдської робочої партії (КРП).

За два дні до цього США оголосили про виведення своїх військових з прикордонних районів Туреччини і Сирії, тим самим відкривши Анкарі шлях до наступу.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що мета наступу - створити «безпечну зону», а його мета - «курдські бойовики» і члени угруповання «Ісламська держава» на півночі Сирії.

Рада безпеки ООН на засіданні 10 жовтня не змогла прийняти жодного рішення щодо наступу Туреччини на території Сирії.

П'ять європейських країн пізніше закликали Туреччину припинити односторонні військові дії.

10 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що сподівається на роль посередника між Туреччиною і сирійськими курдами і пригрозив Анкарі санкціями.