Від аеропорту в Багдаді, де американський повітряний удар вбив його, до рідного міста Керман в Ірані за 1300 кілометрів від іракської столиці тисячі людей вийшли на вулиці, щоб вшанувати генерала Кассема Сулеймані. Вони вийшли в Тегерані й Багдаді, а також в святих для шиїтів містах Ан-Наджаф й Кербала.
Чиновники обох країн приєдналися до натовпів, побиваючись за одним з найважливіших командирів Ірану. А поки похоронна процесія просувалася від міста до міста, уряди кожної з країн почали реагувати на атаку США, пише The Economist.
Перший крок зробив Ірак, де парламент ухвалив резолюцію із закликом до всіх іноземних військ залишити територію країни. Звісно, заклик стосувався в першу чергу США, у яких 5 тисяч солдатів базуються в Іраку. Але питанням лишається те, чи справді американці підуть. Сунітські й курдські політики, на відміну від своїх шиїтських колег, хочуть, щоб США продовжувати боротьбу проти "Ісламської держави" й тренували армію Іраку. З 2014 року Америка витратила майже 6 мільярдів доларів на військову допомогу для країни. Самі лише гроші можуть змусити іракський уряд передумати.
Читайте також"Швидко і потужно": Трамп заявив про готовність атакувати 52 об'єкти в Ірані
В резолюції, не обов'язковій до виконання, сказано, що уряд повинен "працювати над тим, щоб покласти край присутності іноземних військ на іракській території й заборонити їм використовувати іракський суходіл, повітряний і морський простір з будь-яких причин". Наскільки швидкою буде ця робота, залежить від того, як і де відбудеться ескалація конфлікту між США й Іраном.
Тегеран може піти на більш тривожні кроки. 5 січня він завив, що не буде більше дотримуватися будь-яких обмежень, згідно з угодою, підписаною в 2015 році зі США й п'ятьма іншими країнами щодо зупинки іранської ядерної програми.
"Іран продовжить ядерне збагачення без обмежень й відповідно до технічних потреб", - заявили в уряді.
Збагачені ядерні матеріали можна використати в енергетиці або у виробництві бомб. Після того, як Вашингтон вийшов з домовленостей в 2018 році, Тегеран поступово теж відмовлявся їх виконувати. Останні заяви відкривають шлях для більш серйозних порушень угоди. Однак, вони не означають, що виробництво бомб вже почалося.
Читайте такожІран заявив про вихід із ядерної угоди
Іран лишив собі простір для маневрів. Він формально не вийшов з угоди, щоб не відштовхнути інших підписантів документу. Також він не оголосив про пришвидшення процесу збагачення ядерних матеріалів. Але на випадок, якщо відносини зі США погіршаться ще більше, Іран дає зрозуміти, що він може накопичити більші запаси збагаченого урану, придатного для виробництва зброї. Й на цьому все не закінчується. Серед ядерних сценаріїв в розпорядженні Ірану також є висилання інспекторів й вихід з Угоди про нерозповсюдження озброєнь, яка забороняє будувати атомну бомбу.
"Сьогоднішні кроки нижче цієї лінії. Вони лишають досить великий простір як для переговорів, так й ескалації", - сказав експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень Марк Фіцпатрік.
Смерть Сулеймані зміцнила м'язи іранських чиновників, які наприкінці минулого року зіштовхнулися з випробуванням масових протестів. Вбиство генерала об'єднало більшу частину суспільства в жалобі. Перси й араби, авторитаристи й реформатори, ісламісти й націоналісти - всі вийшли на вулиці. Навіть в арабському місті Ахваз на південному заході Ірану, де ворожість до режиму в Тегерані має глибоке коріння, тисячі людей вшанували пам'ять генерала Сулеймані, коли його труну несли через місто. Така демонстрація додає інсайдерам режиму впевненості.
Читайте такожNew York Times: Вбивство Сулеймані може стати американським оголошенням війни Ірану
"Присутності Америки на Близькому Сході настав кінець", - сказав один з них.
Подалі від камер іранці сперечаються щодо того, яким вони запам'ятають Сулеймані. Офіційно він командував загоном "Кудс", закордонним легіоном "Вартових ісламської революції". Але він не звітував командирам, які офіційно стояли над ним, й про свою роботу говорив лише з верховним лідером аятолою Алі Хаменеї. Вважається, що Сулеймані був його довіреною особою.
В кафе біля Тегеранського університету деякі відвідувачі говорять про генерала як про "перського хана" або лідера, який розширив вплив Ірану й врятував країну від зовнішніх загроз, таких як "Ісламська держава". Без нього, на їхню думку, країна стане більш уразливою. Його провінційне походження також надихає бідних іранців.
Інші вважають, що Сулеймані став надто могутнім. Під час протестів в 2018-2019 роках іранці критикували його закордонні авантюри, на які доводилося витрачати великі суми і через які США вводили санкції. Останні завдали болю іранській економіці. Вбивство близько 1500 мирних демонстрантів у листопаді урядовими силами призвело до поширення суспільної люті. Деякі іранці закликали заборонити публічний похорон для Сулеймані, як заборонили вбитим демонстрантам.
