У Досі (Катар) проходить 18-та конференція сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (COP 18). Учасники конференції повинні до 7 грудня завершити переговорний процес щодо другого періоду дії Кіотського протоколу до 2020 року та підготувати проект рішення на період після 2020-го.
Представники ЄС закликали доопрацювати представлений робочою групою текст угоди, оскільки цей документ не відображає збалансованості позицій. Такої ж думки дотримуються країни парасолькової групи (до неї входить Україна) і Канада. Арабська ж група, Філіппіни і Китай вважають його "добрим базовим документом для подальшої роботи", пише Комерсант-Україна.
Проектом договору пропонується скорочення обсягів викидів або на 40-50%, або на 40%, 45% і 50% - до 2020 року, а також на 80-95% - до 2050 року.
Канада, Росія і Японія відмовилися від участі у другому періоді зобов'язань.
Україну на переговорному процесі представляють міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький і глава Госекоінвестагентства Владислав Якубовський.
Українська делегація пропонує скоротити викиди парникових газів до 2020 року всього на 20% від рівня 1990 року, не виключаючи можливості обговорення скорочення на 13-29%.
Українські експерти кажуть, що зараз Україна викидає 40% парникових газів від рівня 1990 року.
"Нам ніщо не заважає взяти більш жорсткі зобов'язання, і ми пропонуємо 40-45%. Але наша країна наполягає на тому, що нам необхідний економічний розвиток і зростання ВВП. І оскільки ми плануємо розвивати вугільну галузь, запропоновано такий рівень скорочення (20% - УНІАН)", - каже координатор кліматичної програми Національного екологічного центру Марія Сторч. Але за її словами це суперечить самій ідеї скорочення викидів.
Україна серед іншого намагається відстояти можливість перенесення всього обсягу квоти, не використаного в першому періоді дії Кіотського протоколу, на другий. З квоти 2,7 млрд т за 2008-2012 роки Україна продала лише 47 млн т, або 1,8%.
"Якщо всі країни захочуть перенести свої квоти, то вийде близько 13 млрд т. І як же буде дотримуватися протокол?" - дивується Сторч.
При підготовці тексту нової угоди і визначення зобов'язань кожної зі сторін у посткіотський період Україна також хоче зберегти статус країни з перехідною економікою. Тоді вона не повинна буде надавати донорську допомогу країнам, що розвиваються через зелений кліматичний фонд допомоги.
Експерти не виключають, що сторони в Досі не зуміють погодити думки і проголосувати за документ, необхідний для реалізації другого періоду дії Кіотського протоколу, так як у сторін діаметрально протилежні позиції.
