Напередодні у Парижі відбулася зустріч "коаліції охочих", після якої президент Володимир Зеленський зокрема заявив про незадоволення Трампом щодо того, що європейські країни купують російський газ. Президент зокрема зробив акцент на Угорщині та Словаччині, які підтримують стосунки з Москвою попри її війну в Україні.
Такі заяви відбулися на тлі активних ударів Сил оборони України по російській нафтогазовій інфраструктурі.
Чи може Трамп змусити Європу відмовитися від російського газу, наскільки болючим це рішення може стати для Росії та чи є в неї альтернативи – УНІАН запитав у Тараса Загороднього, політолога, керівного партнера Національної антикризової групи.
Вчора Зеленський заявив, що Трамп незадоволений європейськими країнами, які продовжують купувати російську нафту. Президент зазначив, що першу чергу йшлося саме про Угорщину та Словаччину. Що ви думаєте про це? Особливо на тлі того, що Орбан вважається одним з найближчих союзників Трампа у Європі.
Коли у Трампа сходиться в одному місці нафта, газ і гроші, йому все одно, які там у нього стосунки з тими чи іншими політиками. США вже давно тиснуть на європейців з приводу того, що ті купують російську нафту та газ. У них питання до всієї Європи. Але в останній місяць цей тиск посилився.
І тут причина саме в європейцях. Вони починають розповідати, що Трамп не водить санкції. А США навпаки звинувачують Європу в тому, що вони на 25 мільярдів щорічно купують нафту та газ.
І цій історії, до речі, не один рік. Ці претензії щодо закупівлі європейцями нафти та газу в Росії, вони тягнуться ще з першого президентського терміну Трампа. Тоді Трамп приїжджав і вичитував німців, що вони купують російський дешевий газ, отримують конкурентну перевагу для своїх товарів. А потім приходять до американців і говорять, захищайте нас від Росії. При чому не бажаючи платити за оборону.
Так що нічого тут дивного немає. Чи знав Трамп, що Орбан бере російську нафту? Звичайно, що знав. Орбан же сам показав листа Трампа, в якому він писав та жалівся на українців. Так що нічого тут дивного немає.
Чи може Трамп натиснути на Угорщину та Словаччину, аби ті перестали купувати російську нафту та газ? Чи є в нього важелі впливу?
Йому на це байдуже. Йому треба, щоб взагалі європейці припинили купувати. Він живе іншими, більш глобальними категоріями.
Йому там конкретно возитися з Фіцо чи Орбаном немає сенсу. Йому потрібно, щоб всі скоротили закупівлю нафти та газу у Росії. Так що я не думаю, що він конкретно на них буде тиснути. Там є Єврокомісія, саме від неї вимагають рішення. Немає чим займатися Трампу, ніж як тиснути на якусь Угорщину та Словаччиною, які не мають особливого впливу.
Але Росія все одно намагається адаптуватися до зменшення продажів нафти та газу на Захід. Зокрема напередодні була заява Путіна про те, що Росія разом з Китаєм збудують газопровід "Сила Сибіру-2". Наскільки це може бути фінансово вигідно РФ?
Нічого вони не будують. Це Газпром. Був підписаний якийсь там меморандум, невідомо де і між ким. І росіяни це показують як угоду. Але Пекін давно говорив – будуйте все що завгодно, тільки за власний рахунок.
Тому це фантастична історія. Вони підписали якийсь папірець, щоб зберегти обличчя Путіна. Тому що він нічого від китайців не привіз. А будувати, ну будуйте, є у вас гроші. Ну так це ваші проблеми.
Навіть Китаю такі обсяги газу? Скільки часу пройде для будівництва цієї другої гілки? Це питання відкриті. Першу "Силу Сибіру", яку, до речі, фінансували китайці, країни будували 5 років. І на проєктну потужність вони вийшли тільки у 2024 році. Тому не вірте в ці казки, які розповідають росіяни. Немає там ніяких домовленостей, грошей немає.
І питання ж по обладнанні буде. Яке обладнання вони там будуть використовувати,, якщо основними виробниками цього обладнання є західні компанії?
І оці заяви про Путіна, про те, що Китай нібито буде закуповувати газ та нафту у Росії за риночними цінами – це теж блеф?
Такого точно не буде. Китайці, якщо що, скажуть, що ми ж брати, тому давайте по внутрішніх російських цінах будемо купувати. Тому що коли у тебе газогін чи нафтогін впирається виключно в одну країну, то ти залежний від цієї країни.
Китайці скажуть, що їм нам не потрібно, вони не будуть купувати. Тому що Китай диверсифікує всі свої постачання нафту та газу. І тим більше вони скорочують зараз активно багато чого. І що тоді буде робити Росія з цим газопроводом?
Ми бачимо зараз збільшення кількості ударів по російських НПЗ. Видання Politico пише, що це може змусити Путіна піти на переговори вже восени. Наскільки це можливо?
Поки Путін при владі, він ніяких переговорів вести не буде. Там вже буде руйнуватися країна. Він буде віддавати Сибір Китаю. Але поки при владі Путін – ніяких переговорів не буде, я в це не вірю. І тому коли західні країни говорять про якісь перемовини – це все брехня.
Якщо змінять Путіна, тоді якесь вікно можливостей відкривається. І тому наше завдання не задумуватись, коли будуть переговори. Поки не валиться економіка, поки не валиться країна, то треба бити ще. Тому що ніхто вам не зможе сказати реальних цифр, коли економіка РФ обвалиться через ці удари. Адже потрібна внутрішня інформація.
Але треба розуміти, що коли з ринку зникає десь 20% потужності, це вже впливає на ринок. Навіть 10%, якщо одразу зникає на будь-якому ринку, одразу ж ціни на нафту зростають, точніше на бензин. І з'являється дефіцит.
Наприклад, вибивається НПЗ, в Краснодарському краю. А дефіцит одразу ж утворюється в Примор'ї та Забайкаллі. Тому що, розумієте, є взаємозв'язки. Наприклад, шляхи поставок, запаси нафти, на НПЗ в тому ж Сибірі.
Тому єдине, що нам потрібно розуміти, щоб вони менше виробляли бензин і менше експортували нафту. Нафта це головне для них. Тому що єдине, що зараз підтримує їхню економіку – це експорт нафти та добрив. Тому що добрива – це той самий газ, тільки перероблений.
І тому в такому випадку ми повинні розуміти, що для нас головне – це порти Балтійського моря і Новоросійська. А якщо вдасться припинити взагалі експорт з цих портів, то вважайте, що це кінець, війна проти Росії виграна. Тому що просто почне сипатися тил. У них і зараз питання з грошима стоять гостро, вони будуть скорочувати бюджет, секвестр проводити.
Але в разі зупинки портів, у них почнеться така ж історія, що була з Радянським Союзом. Тільки в гіршому варіанті. А що сталося з Радянським Союзом, коли не було у центра грошей, щоб підтримувати місцевих еліт? Він розпався.
Тому що немає фінансування медицини, немає фінансування вивезення сміття, немає продуктів і багато чого іншого. А кому люди починають задавати запитання в таких випадках? Звичайно, що не Москві, а місцевим чинушам.
Тобто ми повинні поставити перед собою мету – не чекати, а вибивати оці слабкі місця. А саме – НПЗ, нафтопроводи, хімічну промисловість. Те, що приносить їм основний прибуток. Тому що вони тримаються зараз виключно завдяки експорту нафти та енергоносіїв
Якщо узагальнювати вчорашні заяви після зустрічі коаліції – чи маємо ми якийсь реальний прогрес щодо гарантій безпеки?
Європейці, як завжди, нічого не хочуть робити, лише втюхати нам якусь туфту, щоб нічого не платити.
Ми повинні розуміти, що безпеку України повинна забезпечувати виключно українська армія і продукція власного ВПК під нашим контролем. І нам потрібні в першу чергу гроші на армію, на фінансування нашого ВПК і допомогу на п'ять років після закінчення війни.
Їхні солдати, якщо вони не готові стріляти в росіян, вони тут просто не потрібні, от і все.
Тобто це більше показуха. Вони вам приведуть тут 10 людей в Ужгород, і будуть говорити, що це великі гарантії безпеки.
Або говорити, що от літають наші літаки, теж в районі Ужгорода. Слухайте, сьогодні вони літають, завтра вони не літають. Там змінюється політична ситуація і рішення скасовують.
Нас цікавить, щоб ці літаки були в українській армії, щоб там сиділи українські пілоти, які могли завдавати превентивних ударів по території Росії для того, щоб забезпечувати безпеку. А не чекати, поки на нас будуть нападати. Це знову таке питання грошей. Європейці не хочуть платити, а хочуть нам знову туфту показати. От і все.
Тарас Загородній - політолог, керуючий партнер Національної антикризової групи, який працює в PR і політичному консалтингу більше 15 років.
Фінансову освіту здобув у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", юридичну освіту — в Одеській Національній Юридичній Академії.
Експерт бере участь у виборчих кампаніях різного масштабу (локального або всеукраїнського рівня).
Серед його клієнтів - відомі політики, власники бізнесу, топ-менеджери компаній великого та середнього бізнесу.
