Заява про "безмежну дружбу" між Москвою і Пекіном не більш ніж риторичний прийом, цитує посла Китаю в ЄС Фу Цун видання The New York Times.
За його словами, критики неправильно витлумачили відносини його країни з Росією, і припустив, що їхні зв'язки можуть бути не такими безмежними, як колись заявляли їхні лідери.
Всього за три тижні до того, як Росія вторглася в Україну, президенти Володимир Путін і Сі Цзіньпін підписали спільну заяву, у якій проголошувалась "безмежність" дружби їхніх країн. Але Фу сказав, що Китай не був на боці Росії у війні і що деякі люди "навмисно неправильно тлумачать, що існує так звана "безмежна" дружба чи стосунки".
"Без обмежень" - це не що інше, як риторика", - прокоментував посол.
Фу заявив, що Китай не надавав Росії військової допомоги і не визнавав її зусиль щодо анексії українських територій, включаючи Крим і Донбас. За його словами, Пекін не засудив вторгнення, тому що зрозумів заяви Росії про нібито оборонну війну проти вторгнення НАТО, а також тому, що його уряд вважає, що "причини складніші", ніж кажуть західні лідери.
"Я знаю, що люди зациклені на президентському дзвінку. Той факт, що президент Сі не розмовляє із Зеленським, не означає, що Китай на боці Росії в українському питанні", - додав посол.
У Росії вже відреагували на заяву Китаю. За словами спікера Путіна Дмитра Пєскова, Кремль орієнтується на "зміст і дух контактів", які відбулися у Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна в Москві.
"Весь контекст їхнього взаєморозуміння викладено у двох підписних заявах, які було ухвалено за підсумками російсько-китайських переговорів. Вони дуже змістовні. І саме вони повною мірою висвітлюють весь спектр питань, які знаходяться на спільному порядку денному", - сказав Пєсков.
Китай і Росія - позиція Пекіна щодо війни в Україні
З перших днів повномасштабного вторгнення Китай відмовився називати Росію агресором і звинуватив у "конфлікті" колективний Захід.
Своєї нібито нейтральної позиції країна продовжує дотримуватися досі. Однак це не заважає КНР вести "подвійну гру": пропонувати шлях вирішення війни мирними переговорами і вести з Росією переговори щодо постачання ударних дронів. Також ЗМІ фіксували передачу російським окупантам амуніції.
На міжнародній арені китайські посли весь час голосують за позицію Росії і користуються кремлівською термінологією: "українське питання", "український конфлікт" і так далі.
Глава КНР уникає телефонної розмови з українським президентом Володимиром Зеленським, хоч Київ регулярно висловлює готовність таку розмову підтримати.
