Нещодавня розмова Володимира Зеленського із кандидатом в президенти США Дональдом Трампом видалася доволі позитивною для України. Але заяви Трампа є "навмисно відкритими", і в цьому є небезпека, пише в колонці для The Hill геостратегічний аналітик Імран Халід.
Він зауважив, що 19 липня Зеленський і Трамп провели розмову, під час якої, за словами українського президента, було домовилено про майбутню "особисту" зустріч для обговорення миру з Росією. Водночас Трамп у соцмережі Truth Social охарактеризував дзвінок як сердечний.
"Я вдячний президенту Зеленському за те, що він зв'язався зі мною. Як ваш наступний президент Сполучених Штатів, я принесу мир усьому світу і покладу край війні, яка забрала стільки життів і зруйнувала незліченну кількість невинних сімей, – йшлося у повідомленні.
Це, очевидно, позитивний розвиток подій для Зеленського, вважає аналітик. В останні місяці, коли опитування почали показувати, що Трамп випереджає Байдена, президент України постійно намагався встановити прямі та опосередковані зв'язки з табором Трампа. Його головна мета, очевидно, полягає в тому, щоб забезпечити продовження американської фінансової та військової підтримки України після президентських виборів у листопаді.
Імран Халід також згадав про зустріч із Трампом експремʼєр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона.
"Ця нещодавня взаємодія є останнім маневром прихильників України, деякі з яких діють за вказівкою Києва, а інші – самостійно, з метою схилити Трампа до більш проукраїнської позиції на тлі його потенційної перемоги на виборах. Через два роки після повномасштабного вторгнення Росії головним завданням для України є збереження потоку військової допомоги від її найвагомішого західного союзника. У таборі MAGA Трампа, а також у колі його офіційних і неофіційних радників є чимало тих, хто виступав проти подальшої допомоги Україні або ставив її під сумнів", – йдеться у матеріалі.
І обрання Венса кандидатом у віцепрезиденти в разі перемоги Трампа на виборах посилило ці побоювання.
"Нібито за вказівкою Зеленського українські протестантські групи, використовуючи свої зв'язки з впливовим євангельським лобі в США, відіграли ключову роль у нещодавніх посередницьких зусиллях", – пише Халід.
Хоча залишається незрозумілим, які безпосередні зусилля адміністрація Зеленського здійснила з Трампом, історичний контекст їхніх стосунків додає складнощів.
"Сумнозвісна телефонна розмова між Зеленським і Трампом у 2019 році, яка спричинила перший імпічмент Трампа, залишила незгладимий слід у їхній взаємодії. Незважаючи на складну історію, стратегічні кроки українських прихильників та євангельських союзників свідчать про постійні зусилля, спрямовані на забезпечення подальшої американської підтримки України", – продовжив автор.
На ранніх етапах російського вторгнення адміністрація Зеленського зосередила свої зусилля на зміцненні зв'язків з Білим домом Байдена, прагнучи заручитися критично важливою підтримкою. Однак, як показало успішне голосування за надання допомоги цієї весни, Україна змінила свою стратегію, зосередившись на взаємодії з республіканцями. Майк Джонсон, який став рішучим прихильником України, є позитивним зрушенням у цій роботі.
"Перспективи України заручитися підтримкою Дональда Трампа несподівано потьмяніли, коли Венс прийняв пропозицію Трампа висунути його кандидатуру на посаду віце-президента. Ця номінація, безумовно, викликає занепокоєння з точки зору українських інтересів, враховуючи позиції Венса. Однак не варто перебільшувати роль Венса. У політичній системі США віце-президенти мають обмежену владу, а попередні зміни на посаді Венса вказують на те, що він може бути відкритим до зміни своїх поглядів. Зеленський і його команда мають обережний оптимізм щодо того, що за допомогою стратегічного переконання вони зможуть вплинути на Венса, щоб він переглянув свою позицію щодо України, забезпечивши подальшу підтримку в ці критичні часи", – пояснює Імран Халід.
Після нещодавньої позитивної телефонної розмови з Дональдом Трампом Зеленський може опинитися у відносно комфортному становищі. Однак для команди Зеленського вкрай важливо підійти до майбутніх переговорів з чітким розумінням бізнес-орієнтованого мислення Трампа. Дональд Трамп пообіцяв підтримати Україну, але за умови її готовності до переговорів з Росією та за умови, що Росія не буде суттєво збільшувати свою військову допомогу.
Ця умовна підтримка відображає стратегічний підхід Трампа, залишаючи широкий простір для інтерпретації та коригування відповідно до обставин, що змінюються. Його заяви, попри те, що здаються підтримкою, є навмисно відкритими, щоб забезпечити гнучкість у тому, як він представлятиме їх громадськості в майбутньому.
"Формулюючи свої зобов'язання таким чином, Трамп гарантує, що зможе адаптувати свою позицію до зміни геополітичного ландшафту. Ця стратегія не лише надає йому свободу дій для коригування своєї позиції відповідно до суспільних настроїв та політичних подій, але й узгоджується з його ширшим бізнес-орієнтованим підходом до міжнародних відносин. Для України це означає управління складним і потенційно непередбачуваним союзником. Хоча умовна підтримка Трампа може бути цінною, вона також вимагає ретельної дипломатії, щоб гарантувати, що потреби та стратегічні інтереси України будуть враховані", – наголошує автор колонки.
По мірі розвитку ситуації, збереження балансу між забезпеченням відчутної підтримки та управлінням очікуваннями, що формуються заявами Трампа, матиме вирішальне значення для дипломатичних зусиль Києва.
Війна в Україні: заяви Трампа
Кандидат у президенти США Дональд Трамп назвав одним із винуватців війни РФ проти України президента США Байдена.
"Байден не повинен був допустити цього. Це було легко зупинити. Президент Путін ніколи б цього не зробив, ніколи, з двох причин. Номер один - ціни на нафту при мені були низькими. Я підтримував їх на низькому рівні. Я підтримував низькі ціни на бензин", – заявив Трамп.
Раніше Трамп неодноразово робив обіцянки завершити війну в Україні за кілька годин та навіть говорив, що якби президентом США був він, Росія не вторглася б в Україну.
