Останні події в Росії навколо ватажка ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина - це "африканізація" РФ. Для багатьох, хто не цікавиться зовнішньою чи взагалі політикою, чим фундаментально це відрізняється від недавніх подій в Судані? Звісно, з поправкою на те, що Росія має найбільший у світі ядерний арсенал.
Зараз буде робитися корекція стратегії щодо Росії - не тільки на Заході, але й в Китаї та інших країнах. Виклик Пригожина - це, звісно, виклик системі російської автократії, свідчення, що баланси всередині не працюють.
Але це і виклик особисто Путіну. Причому не банальний ляпас, а удару завдано під дих.
Відео дня
Адже це ставить під питання не тільки авторитет Путіна, а й його легітимність, як стовпа цього режиму, як того, хто гарантує його стабільність і всі понятійні домовленості. Тепер це все під питанням також не тільки для російських еліт, а й для середнього класу, який поки що є в Росії.
Очевидно, що Пригожин грає не особисто, його "грають" і доволі майстерно. Але те, що Путін це допустив, розглядатиметься всередині Росії як "Акела схибив". І в Китаї або Індії так само. Та навіть в Ірані.
Я не очікую, що Пригожину вдасться розіграти свою карту зараз, і відповіддю стане закручування гайок. Але тоді на Росію очікує варіант Північної Кореї, на що багато хто в РФ явно не готовий. Ба більше, боїться за себе і свої активи.
На фоні "ядерної риторики" в Росії щодо прийнятності першого ядерного удару, події в РФ набувають зловісних обертів.
Для нас дуже важливо, щоб Захід і неЗахід спільно зрозуміли, що така Росія не може бути частиною світу, оскільки є загрозою для себе і всіх інших.
Ані стабільних внутрішніх балансів, ані прийнятних для світу цивілізаційних цінностей там немає.
Якщо статус-кво всередині Росії під питанням, то й статус-кво назовні також має бути під питанням. Варіант зовнішнього керованого управління тепер не має здаватися таким вже фантастичним. Адже повторення подій сторічної давнини "в ядерному виконанні" не хоче ніхто.
Павло Клімкін, дипломат, екс-міністр закордонних справ України
