Ангела Меркель та Володимир Путін / REUTERS

Німецький посол в Україні Анка Фельдгузен не вважає, що Росію зупинило б у 20014-му надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО.

Таку думку вона висловила в інтерв’ю ZN,UA.

Раніше секретар РНБО Олексій Данілов переклав частину відповідальності за дії Кремля на Берлін та Париж, оскільки ці країни не підтримали ПДЧ Україні на Бухарестському саміті НАТО у 2008 році.

Фельдгузен вважає, що РФ давно планувала окупацію українських територій, а Революція Гідності тільки пришвидшила сценарій Кремля.

Читайте такожЄС продовжив економічні санкції проти РФ ще на півроку - журналіст«Я сказала це безпосередньо пану Данілову і вам відповідаю: ні. Я була тут у 2014 році, і я думаю, що плани анексії Криму були в шухлядах російської влади давною І вони, побачивши можливість діяти, адже Україна була в такому слабкому стані після Революції Гідності, дуже швидко зреагували», – відповіла дипломат.

На питання, чи відчуває Німеччина провину за події 2014 року, посол відповіла негативно: «Адже було видно, що росіяни давно до цього готувалися. Був би ПДЧ, не було ПДЧ - це теж спекуляції. Але я особисто не думаю, що наявність ПДЧ якось зупинила б росіян», - резюмувала дипломат.

Днями канцлер Німеччини Ангела Меркель разом з Францією запропонувала лідерам ЄС запросити на саміт російського президента Володимира Путіна, країна якого перебуває під міжнародними санкціями за військове вторгнення в Україну та окупацію Криму.

Однак сусіди України та низка інших країн-членів ЄС відмовилися від такої пропозиції. Меркель у відповідь зазначила, що їй шкода, але робота продовжується.

З огляду на це в МЗС України викликали послів Німеччини та Франції й заявили, що українське питання має розглядатися виключно з участю представників від Києва. Водночас у Зеленського вважають ініціативу Меркель «проявом слабкості».

Ангела Меркель виступає за добудову російського трубопроводу «Північний потік-2» в обхід України попри заклики критиків не піддаватися на газ росіян. Останні вважають проект черговим шляхом політичного тиску Росії на Захід та входом в енергетичну залежність від Кремля.