Лідери Європейського Союзу 24-25 вересня розглянуть запровадження санкцій проти білоруських чиновників.
Про це віце-президент Європейської комісії, високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель повідомив на прес-конференції після засідання Ради Євросоюзу на рівні міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у Брюсселі.
Трансляція прес-конференції відбувалася на сайті аудіовізуальних послуг Єврокомісії.
"Міністри обговорили питання санкцій. Хоча існує чітка воля схвалити ці санкції, виявилося неможливим зробити це сьогодні, оскільки необхідна одностайність не була досягнута. Це питання буде розглянуте главами держав та урядів на Європейській Раді пізніше цього тижня", - наголосив Боррель.
За його словами, питання санкцій сьогодні навіть не перебувало на порядку денному.
Він уточнив, що від лідерів Євросоюзу очікується ухвалення політичних рекомендацій щодо питання санкцій.
Як підкреслив Боррель, в Євросоюзі наразі немає консенсусу щодо схвалення санкцій через те, що Кіпр не дає свого голосу для ухвалення відповідного рішення.
"Ми провели політичне обговорення, і під час цієї дискусії, я думаю, що всі погодилися щодо потреби прийняття санкцій проти Білорусі", - сказав Боррель.
Як стверджує високий представник ЄС, Кіпр не виступає проти санкції щодо Білорусі, але вважає, що санкції одночасно треба запровадити проти Туреччини через проведення бурових робіт у східному Середземномор'ї, в територіальних водах Кіпру.
Читайте такожЄвросоюз відповів Лукашенку на звинувачення у "втручанні в справи Білорусі"
Водночас, як випливає з його слів, якщо лідери ЄС ухвалять політичні рекомендації щодо санкцій проти Білорусі, то їх запровадження буде затверджено на наступному засіданні Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ.
За його словами, питання щодо того, чи карати санкціями безпосередньо Олександра Лукашенка, перебуває на стадії обговорення.
При цьому, сказав Боррель, сьогодні міністри надіслали чіткий сигнал, що не визнають легітимність президента Лукашенка.
"Ми вважаємо ці вибори сфальсифікованими. Ми не визнаємо результат, тож ми не визнаємо легітимність Лукашенка", - наголосив Боррель.
За його словами, Євросоюз висловлює солідарність з народом Білорусі, визнає його демократичні устремління та заклик до проведення нових вільних і справедливих виборів за спостереження ОБСЄ.
Вибори і протести в Білорусі: хронологія подій
- 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. За офіційними даними ЦВК, за чинного президента Олександра Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його головного опонента Світлану Тихановську - 10,1%.
- Тисячі жителів Білорусі, не згодних з результатами виборів, вийшли на акції протесту, відбулися зіткнення з силовиками. У перші дні протестів були затримані тисячі людей, пізніше багатьом з них призначили адмінарешт.
- Лукашенко неодноразово заявляв, що ситуацію в Білорусі розхитують ззовні, і домовився з президентом РФ Володимиром Путіним спільно реагувати "у разі загострення ситуації в частині зовнішніх загроз". 27 серпня Путін допустив використання російських силовиків для придушення протестів у Білорусі.
- В Євросоюзі заявили про невизнання результатів виборів і досягли угоди застосувати санкції проти білоруських чиновників у відповідь на фальсифікацію результатів голосування і застосування насильства проти протестувальників.
- 15 вересня Верховна Рада України ухвалила заяву щодо подій в Білорусі. Нардепи назвали вибори нечесними, засудили репресії та підтримали запровадження Євросоюзом санкцій проти білоруських посадовців.
- 17 вересня Європарламент не визнав перемогу Лукашенка на виборах та визнав Координаційну раду білоруської опозиції тимчасовим представницьким органом білорусів.
- 21 вересня у Брюсселі глави МЗС країн-членів Європейського Союзу не змогли домовитись про санкції проти Білорусі.
