У Туреччині стартують переговори РФ-Україна. Російська сторона заявила про "продовження" розмови, перерваної 2022 року. Тобто наполягатимуть на обговоренні документа, який, за їхньою версією, був навіть парафований сторонами. Рівень делегації - просто представники, але не керівники структур (Ігор Костюков, звісно, впливова фігура, але формально він керує лише структурним підрозділом МО РФ).
Виходячи з цього, ймовірність досягнення якихось компромісів наближається до нуля.
По-перше, для України безглуздо обговорювати документи 2022 року хоча б тому, що на той момент війська РФ стояли під Києвом, а Чорноморський флот під Одесою.
По-друге, для Російської Федерації обговорювати документи 2022 року без підняття теми захоплених територій (якої в тих документах немає) також безглуздо, оскільки це "відмова від нових територій".
По-третє, формулювання нових тез, напрацювання нових документів не робляться без підготовки. Природно, є тези російської сторони, є тези української сторони. Ними обміняються. Але за пару годин вийти навіть на контури компромісів навряд чи можливо.
Водночас сторони обміняються документами і, ймовірно, домовляться ще зустрічатися. Без практичних результатів.
У такий спосіб Путін намагається показати "готовність до переговорів", і все ж таки розділити треки діалогу на ЄС-РФ, РФ-США та РФ-Україна. Тобто, постійними "переговорами" Росія спробує відродити, навіть не "Нормандський формат", а Тристоронню контактну групу періоду "Мінська-2". Саме тому російська делегація виступала проти участі представників США.
Повторю, Путіну необхідно виділити окремий "український трек" і відокремити його від діалогу з адміністрацією Трампа, як мінімум. Як максимум - створити окремий трек діалогу з країнами ЄС.
У цій системі координат РФ, паралельно з переговорами в Туреччині, намагається грати в натяки на шантаж.
Так, сьогодні відбувається візит міністра оборони РФ Андрія Бєлоусова до Білорусі, де він багато говорить із Лукашенком про озброєння, "політику стримування" (читай - ядерний шантаж). Потім зустрічається з міністром оборони Білорусі Віктором Хреніним і обговорює посилення взаємодії двох міністерств. А армія РФ активізувалася на фронті...
Путін грає у війну і в гру "що мені буде за те, що я згоден розмовляти з Україною". Укотре підвищує ставки. Точніше, починає підвищувати перед літньою кампанією. У таких умовах можливості досягнення хоч якихось мирних угод є лише за умови колосальних поступок з українського боку. Йти на які немає сенсу.
Тому варто просто визнати - війна триває.
Ігар Тишкевич, політичний аналітик
