Сполучені Штати Америки організували перемовини з Росією, а потім проведуть діалог з Україною, намагаючись розпочати процес мирних переговорів. Водночас Європу за стіл перемовин не покликали. У відповідь на це європейські лідери зібралися у Франції. Після зустрічі генсек НАТО Марк Рютте заявив, що європейські країни готові не лише посилити власну безпеку, а й очолити надання гарантій безпеки для України. Очевидно, світ зараз на порозі важливих рішень. Про це УНІАН поговорив з Максимом Ялі, професором кафедри міжнародних відносин та стратегічних студій ДУ "Київський авіаційний інститут".
Останні заяви адміністрації Трампа свідчать про те, що вони мають намір, якщо не вивести свої війська з Європи, то дуже сильно скоротити контингент. Чи означає це, що Європа залишається сам на сам у протистоянні з Путіним?
По-перше, Трамп погрожував вивести свої війська з Європи і в перший термін. Було невелике виведення, або, скоріше, передислокація з Німеччини до Польщі. Він також погрожував багато разів вийти з НАТО, якщо країни ЄС не почнуть підвищувати витрати на оборону.
У підсумку нічого цього не сталося. Зараз те ж саме. Скажімо так, це правило дипломатії звучить так: хочеш реального – вимагай максимального. Чим Трамп зараз і займається.
Можливо, скорочення контингенту – так. Але не вихід із НАТО. Подібні рішення не будуть підтримані і Республіканською партією, значною її частиною так званих консервативних еліт.
Але, найімовірніше, все дійде до того, що європейські країни справді виділятимуть значно більше коштів на свою безпеку. Про це вже заявила і Урсула фон дер Ляєн під час своєї промови на Мюнхенській конференції.
Наскільки Європа, ослаблена дистанціюванням США, може самостійно відбивати потенційну агресію РФ? Чи здатна вона не тільки відбити атаки ворога, а й перейти в контрнаступ на російську територію?
Звісно, Європа не має потенціалу вести війну з Росією. Навіть армія Великої Британії, яка трохи більша за 70 тисяч, має серйозні проблеми в комплектації навіть флоту, тих родів військ, які вже є. Не кажучи вже про потенціал збільшення.
Те ж саме стосується і Німеччини, і інших держав. Ми це бачили протягом останніх трьох років, коли наші європейські партнери не могли навіть вчасно реалізувати обіцянки щодо надання нам озброєння.
Одна Росія виробляє зараз більше зброї, ніж уся Європа разом узята. Тому в разі нападу Росії на одну з держав ЄС відбити, стримати атаку Європа ще зможе. Але про контрнаступ на російську територію зараз, за таких ресурсів, точно не йтиметься.
Якщо Путін вирішить воювати з НАТО, то яка країна або країни можуть стати об'єктом нападу?
Очевидно, найбільш вразливі держави, і вони самі це визнають, – це країни Балтії, прикордонна Нарва, де більшість російського населення. Такий собі Донбас всередині балтійської держави. Ще Польща, але вона і потужніша за потенціалом, і її атакувати можна тільки з території Білорусі, яка зараз на це не піде.
Тому найбільш вразливими є Литва, Естонія і Латвія. І тут є ризики того, що поки європейські держави вирішать, як реагувати, з огляду на обмеженість територій, обмеженість контингентів, які там перебувають, – ці держави можуть бути вже окуповані.
Інша річ, що там є невеликий, американський контингент. І Байден його перекинув на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це також є стримувальним фактором. Тому що, звичайно, Росія не збирається воювати зі Сполученими Штатами.
Ну і в осяжній перспективі з Європою вони так само не воюватимуть. Тому що, по-перше, вони не вирішили своє завдання в Україні, навіть завдання мінімум з окупації чотирьох областей, і мають серйозні проблеми. А, по-друге, вони значно знизили свій наступальний потенціал за три роки війни. За статистикою, 50% військового потенціалу знизилося через величезні втрати в особовому складі, техніці тощо. Тобто їм необхідно буде в будь-якому разі взяти певну паузу для того, щоб відновити цей потенціал.
І третє: ми бачимо, що охочих воювати навіть в Україні за шалені гроші з кожним днем стає все менше й менше. А оголошувати мобілізацію Путін не збирається, тому що це несе політичні ризики.
Тому, скажімо так, якщо це і станеться, то не за каденції Трампа.
Чи є настільки сильна підтримка України з боку ЄС простим розрахунком європейців - доки путінська армія виснажується в Україні, Європі нічого не загрожує? Чи може у такому разі Європа намагатися зірвати тими чи іншими способами процес переговорів про мир, запущених адміністрацією Трампа?
По-перше, поки тільки розмови, ніякого значного зростання підтримки України з боку ЄС не було. І результати скликаного Макроном саміту у Франції, що відбувся вчора, тому підтвердження. Позиції європейських країн суперечать одна одній. І на гарантії безпеки для України вони не готові і намагаються перекласти їх на США.
Європа не намагається зірвати процес переговорів про мир. По-перше, ці переговори тільки починаються. А по-друге, невідомо, які вимоги виставляє адміністрація Трампа.
Європа зараз турбується тільки насамперед про себе. І думає, як відповідати на виклики потенційного зниження гарантій безпеки від Трампа, торговельних війн зі США тощо. У тій же Німеччині "Альтернатива для Німеччини" набирає дедалі більше прихильників, та й узагалі в Європі багато радикальних сил, які виступають за відновлення відносин із Росією.
Максим Ялі - політолог, кандидат політичних наук, оглядач, журналіст, перекладач, дипломат, експерт-міжнародник.
Народився 14 січня 1980 року в місті Маріуполь. Закінчив факультет іноземних мов в МГУ м. Маріуполя, а також Дипломатичну Академію при МЗС України.
Зараз є керівником відділу стратегічних комунікацій Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
