Віртуальне засідання Генеральної асамблеї ООН цього тижня могло б стати метафорою для занепаду дипломатії й зусиль, націлених на збереження міжнародного порядку на основі правил замість "закону джунглів".
Світ досі переживає пандемію COVID-19. Тож світові лідери записали низку відео-монологів без можливості зустрітися в Нью-Йорку для традиційних паралельних й приватних переговорів. На таких переговорах зазвичай піднімалися теми глобальних суперечок, а також загальних викликів, таких як зміна клімату, поширення захворювань, бідність й розвиток.
Читайте такожГенсек ООН порівняв поточну ситуацію у світі з наслідками Другої світової війниАле у свою 75 річницю ООН все більше схожий Лігу націй зразка 1930-х років. Про це пише Politico. В часи "мегафонної дипломатії", яку ведуть за допомогою соціальних мереж, теревені не кращі за війну. Хоча колись Вінстон Черчилль стверджував протилежне.
Рада безпеки ООН знову заблокована суперечками й недовірою серед найбільших держав світу: США, Китаєм і Росію. Угоди про контроль озброєнь колись допомогли зберегти Холодну війну в "холодному" стані, сповільнивши поширення ядерної зброї й створивши певну довіру серед супердержав. Тепер вони порушені й розірвані. А тим безпечним рамкам, які досі збереглися, скоро теж дозволять втратити силу.
Єдиного винуватця у знищенні "універсального" світового порядку немає. Багато країн, що розвиваються, вважають, що Захід створив його для обслуговування своїх інтересів у 1945, а потім у 1991 році після падіння СРСР. Існує багато факторів дестабілізації. Серед них напористий підйом Китаю, підкріплений його спробами мілітаризувати Південно-Китайське море. Ревізіонізм Росії, яка прагне отримати свою сферу впливу. Уособленням цих прагнень стала окупація українського Криму. Крім того, США під керівництвом Дональда Трампа відмовилися дотримуватися ядерної угоди з Іраном, домовленостей про боротьбу зі зміною клімату, а також угод про торгівлю, які його попередники підписали.
Читайте такожЗеленський анонсував внесення в ООН оновленої резолюції щодо КримуВідмова Вашингтона від своєї післявоєнної ролі гаранта ліберального, заснованого на правилах міжнародного порядку, попри всю недосконалість, стала надзвичайним і найбільшим ударом. Дипломатичний вандалізм Трампа заохотив інших лідерів по всьому світу наслідувати його. Мініатюрні версії Трампа зайняті підривом стабільності Східного Середземномор'я, Лівії й Кашміру. І це лише три з багатьох регіонів, які кидають виклик міжнародному закону і де факти змінюють на місцях в односторонньому порядку.
Головний орган ООН на передовій боротьби з коронавірусом - ВООЗ - теж переживає кризу після того, як Трамп позбавив його фінансування від США в розпал пандемії. Він це зробив на знак протесту проти нібито лояльності до Китаю. СОТ теж сильно постраждав від політики в дусі "Америка перед усім". Організація бореться за своє виживання після того, як США паралізували процес призначення суддів.
Міжнародний кримінальний суд, до якого Вашингтон так ніколи й не приєднався попри участь в його створенні, теж вступив в конфлікт з Трампом. Причиною став запуск головним прокурором суду розслідування проти американських солдатів, які могли скоїти воєнні злочини в Афганістані. Трамп відповів на це односторонніми санкціями проти суду за "нелегітимні спроби підпорядкувати американців під свою юрисдикцію".
Але адміністрація Трампа не єдина розриває всі правила. Навіть Велика Британія, яка тривалий час претендувала на моральну перевагу попри своє імперське минуле, просуває законопроект, який "обмежено" порушує міжнародний закон. Лондон хоче наділити себе правом переписувати частини угоди про вихід з ЄС, який був ратифікований менш ніж рік тому.
Читайте такожBloomberg: До кінця 2020 року голод буде щодня вбивати більше людей, ніж COVID-19Все це ставить у все більшу небезпеку демократію, яка до цього часу була мистецтвом використання переконань, компромісів і угод для мирного вирішення суперечок. Саме вона стала основою міжнародної поведінки. Якщо точніше, то практика міжнародного представництва й переговорів сильно змінилася під впливом швидких повідомлень, цілодобового потоку новин, міжнародної економічної інтеграції й соціальних мереж. З цього почався шторм великих держав останнього десятиліття.
Міністерства закордонних справ по всьому світу зіштовхнулися зі скороченням їхньої ролі й бюджетів. Лідери країн зв'язуються напряму або засуджують політику один одного через повідомлення в соціальних мережах. Міністерства фінансів часто мають більший міжнародний вплив, ніж дипломатичні органи. Посли часто взагалі не в курсі справ. Посольства перетворюються на служби просування торговельних інтересів чи укладання угод про продаж зброї.
Читайте такожThe Economist: Соціальні мережі знищують докази воєнних злочинівЦей світ без дипломатії, якому все менше поважають міжнародний закон і все більше правду визначає найсильніший, особливо небезпечний для ЄС. Адже це спільнота, збудована на основі угод, правил і втілення спільних регуляцій. ЄС безуспішно боровся за збереження своїх стандартів верховенства закону й судової незалежності в Польщі й Угорщині. Його спроби створити спільну зовнішню політику були підірвані принципом одностайності, який дає кожній країні-учасниці право накладати вето на рішення, щоб змусити партнерів по ЄС піти на поступки в інших проблемах. Саме тому союз не зміг цього тижня схвалити санкції проти Білорусі.
