За останні роки Володимир Путін дав чітко зрозуміти, що не хоче, щоб США, Євросоюз чи навіть Китай втручалися у ситуацію з безпекою в країнах колишнього СРСР. Він хоче, щоб на це мала право лише Росія.
Схоже, Раджеп Таїп Ердоган не згоден з цим, - пише Bloomberg. Посилюючи турецьку підтримку для Азербайджана, який намагається відвоювати території, зайняті вірменськими військами в 1994 році, президент Туреччини випробовує на міцність відносини з Росією.
Читайте такожWashington Post: Туреччина і Росія очолюють нову еру війн найманцівРішучий підхід Ердогана користується широкою підтримкою вдома й похитнув патову ситуацію на Кавказі, яка зберігалася останні 30 років. Турецький президент може також завоювати таким чином собі місце за столом переговорів про вирішення конфлікту. Але якщо він перестарається, це може призвести до конфлікту з іншою військовою силою, здатною нашкодити турецьким інтересам на багатьох театрах. Путін вже давно просуває побудову нового багатополярного світового порядку, де регіональні сили будуть просувати свої інтереси без страху перед втручанням США. Але нинішня ситуація - це не те, чого він хотів.
"Ердоган справді випробовує терпіння Путіна. Він дратує російського президента все більше й більше", - сказав виданню президент Інституту світової економіки й міжнародних відносин Російської академії наук Олександр Динкін.
Турецько-російські відносини були напружені ще до початку боїв в Нагірному Карабасі, які знову спалахнули 27 вересня. Хоча на Заході вважали, що Туреччина віддалилася від США і інших країн НАТО, розширюючи партнерство з Москвою.
Росія й Туреччина відправили своїх військових радників, найманців й війська для підтримки різних сторін двох великих воєн: в Сирії й Лівії. Тепер в Москві занепокоєні, що Анкара могла перейти нову червону лінію на Кавказі. Адже звучать звинувачення, що Туреччина відправляє сирійських бійців на війну на боці Азербайджану.
Читайте такожПрезидент Туреччини пригрозив почати нову військову операцію в СиріїКількість суперечок між Путіним і Ердоганом тільки зростає. Росія вважає, що Туреччина тисне на її газового гіганта - компанію "Газпром". В липні вона імпортувала на 28% менше російського газу у порівнянні з аналогічним місяцем торік. При цьому імпорт з Азербайджану зріс на 22%. Туреччина також скоро запустить новий газопровід, який дозволить Баку конкурувати з "Газпромом" на ринку Європи.
Виступаючи перед турецьким парламентом, Ердоган засудив "неприйнятні" заклики Путіна до Азербайджану негайно припинити вогонь. Цей заклик російський президент озвучив у спільній заяві з лідерами США і Франції. Три країни входили в так звану "Мінську групу", яка шукала спосіб завершити конфлікт в Нагірному Карабасі.
У своїй промові Ердоган сказав, що "Мінська група" більше не відповідає своїй меті. Він також пов'язав спалах боїв в Нагірному Карабасі з Росією, наголосивши, що це частина більш широкої кризи, яка почалася з російської окупації Криму. Росія анексувала український півострів у 2014 році й розв'язала війну на Сході України, яка досі триває.
Населений переважно етнічними вірменами Нагірний Карабах і 7 спірних регіонів навколо нього визнанні ООН окупованими територіями. За словами експерта з питань Кавказу Томаса Де Вааля, під контролем вірменських сил - 13,6% території Азербайджану.
Росія і Франція тим часом звинувачують Туреччину у відправці бійців з Сирії воювати на боці Азербайджану. Це може додати ісламський елемент у конфлікт, в якому й без того мусульмани-азербайджанці воюють проти християн-вірмен. Туреччина й Азербайджан заперечують ці звинувачення.
Читайте також"Скільки ми повинні терпіти?": президент Азербайджану висловився про ситуацію з Нагірним КарабахомОрганізація Syrian Observatory for Human Rights, яка проводить оцінки кількості жертв війни в Сирії, заявила, що 36 сирійських бійців були вбиті в Нагірному Карабасі за останні 48 годин. Таким чином, сирійські втрати на цій війні зросли до 64. За підрахунками організації, Туреччина відправила в Нагірний Карабах 1200 сирійців. Більшість з них - етнічні туркмени.
"Якщо пряма участь турецьких солдатів чи бійців з Сирії підтвердиться, це буде червона лінія. Це не той багатополярний світ, якого хотів Путін", - сказав Динкін.
Чиновник з Анкари сказав Bloomberg, що Туреччина не зрадила НАТО й не перейшла на бік Москви. Натомість турецька сторона вважає, що вона єдина чинить опір російському тиску в регіоні. На Заході ці погляди не розділяють. Турецька влада ніколи не плекала ілюзій про ситуативні відносини з Росією. Але вона також поставила свою країну в складне становище, відштовхуючи союзників по НАТО. Про це сказав експерт Carnegie Europe Сінан Улген.
На його думку, мета Ердогана в Азербайджані - маргіналізувати "Мінську групу" й просунути новий процес переговорів, який вирішить долю Нагірного Карабаху. Це та ж стратегія, якою Ердоган інколи успішно користується в Лівії, Сирії й Східному Середземномор'ї. Але вони також досить ризикована, тому що Путін може завдати удар по Туреччині у відповідь на будь-якому з цих театрів, якщо події на місцях будуть неприйнятними для російського президента.
Читайте такожGazeta Wyborcza: Жителі Нагірного Карабаху бояться бійні й думають про втечу у ВірменіюДля Росії ж проблема в тому, що, на відміну від інших "заморожених" конфліктів на пострадянському просторі, у неї немає військ на місцях, щоб контролювати ситуацію. На відміну від Туреччини, Кремль намагається підтримувати відносини як з Азербайджаном, так і з Вірменією.
На думку московського аналітика Аркадія Дубнова, Росія може також захотіти покарати реформістський уряд Вірменії. Політичні підходи Єревану, які в Москві будуть вважати антиросійськими, можуть призвести до "підтримки з боку Кремля лише на половину".
Новий конфлікт Вірменії та Азербайджану
- Чергова ескалація конфлікту між Вірменією та Азербайджаном почалася вранці 27 вересня. Сторони звинуватили одна одну в обстрілі прикордонних населених пунктів і провокаціях.
- У Вірменії заявили про наступ ЗС Азербайджану на Нагірний Карабах, оголосивши воєнний стан і загальну мобілізацію.
- В Азербайджані заявили, що в ході успішного наступу взяли під контроль кілька сіл Нагірного Карабаху, але у Вірменії цю інформацію заперечують.
- Обидві сторони заявляють, що завдали противнику страшних втрат, які налічують сотні вбитих і десятки знищених одиниць бойової техніки.
