Про це повідомляють РИА Новости з посиланням на Nature Geoscience.
Венера, незважаючи на подібні з Землею умови формування, разюче відрізняється своїм зовнішнім виглядом від нашої планети. Так, атмосфера "ранкової зірки" розпечена до 462 градусів Цельсія, на ній практично відсутня вода, її поверхня вкрита вулканами, а атмосфера складається з вуглекислого газу та сірчаної кислоти.
Наразі серед вчених немає єдиної думки на рахунок того, яким чином Венера могла втратити свої запаси води та перетворитися на гігантський парник.
Сьогодні вчені, як пояснює Марк Йєллінек (Mark Jellinek) з університету Британської Колумбії у Ванкувері (Канада), намагаються з'ясувати, чому наша планета стала Землею, а Венера – Венерою. Подібне знання вкрай важливе для пошуків позаземного життя на экзопланетах, оскільки Земля і Венера дуже подібні одна на одну і розрізнити їх з космосу вкрай складно.
Йєллінек і його колега Метью Джексон з університету Каліфорнії в Санта-Барбарі (США) знайшли можливе пояснення того, як Земля не стала величезним парником, звернувши увагу на деякі незвичайні деталі в ізотопному складі мантії нашої планети.
Геологи помітили, що частки ізотопів деяких рідкоземельних металів у мантії помітно відрізняються від того, скільки їх міститься в хондритах – найдавніших астероїдів Сонячної системи, які сьогодні вважаються останками "будматеріалів" всіх її планет.
Це наштовхнуло їх на думку, що значна частина первинної матерії Землі, насичена радіоактивними елементами, завдяки яким виникли ці ізотопи, могла бути викинутою до космосу в той час, коли наша планета або зіткнулася з прародителем Місяця, або зазнала масованого "бомбардування" астероїдами на останніх етапах формування Сонячної системи.
Як засвідчили їхні розрахунки, реалізація подібного сценарію могла призвести до двох дуже важливих та ключових наслідків. По-перше, "катапультування" первинної кори в космос мало охолодити планету на перших етапах її існування. По-друге, цей катаклізм мав запустити тектоніку — кругообіг порід у надрах Землі.
Тектонічні процеси, за словами геологів, допомагають мантії охолоджуватися, витрачаючи енергію на рух плит і "скидаючи пару" у вигляді вивержень вулканів і виливів магми, що підтримує температурний баланс планети на одному рівні.
На Венері подібних процесів немає, тому тепло в її надрах накопичувалося доти, доки на ній не почалися масові виверження вулканів, а викиди величезної кількісті сірки та вуглекислоти до атмосфери перетворили її на величезний парник.
Читайте такожВчені знайшли вулкани на Венері
Швидше за все, цей фактор був однією з головних причин того, чому Земля не стала Венерою і не перетворилася вна мертву пустелю за кілька мільярдів років після її формування, підсумовують вчені.
