У багатьох нинішніх заявах Дональда Трампа ще й досі відчувається виборча інерція. Його слова про те, що США повинні значно зміцнити та розширити свій ядерний потенціал, можливо, не є виключенням. Їх ще не можна сприймати як план президента Сполучених Штатів, але й не слід виключати ймовірність реалізації.

Якими можуть бути наслідки реалізації таких планів? Насамперед, слід виходити з розуміння сучасної теорії ядерного стримування. Адже, ядерна зброя останні років 50 розглядається головними світовими гравцями як найпотужніший і найпереконливіший інструмент стримування потенційного агресора.

Коли Трамп говорить про наміри зміцнення ядерного потенціалу, то, скоріше за все, йдеться не про розширення чи збільшення кількості боєголовок, а про модернізацію вже наявних ядерних сил

Другим важливим моментом є взаємне розуміння, що наслідком застосування ядерної зброї однією із сторін буде неминучий удар у відповідь і глобальна катастрофа. Та кількість ядерних зарядів, що зараз стоять на озброєнні у цих країн (РФ – 1790 одиниць, США – 1730 одиниць), у принципі, є кількаразовою гарантію взаємного знищення. Це те, на чому ґрунтується стратегія ядерного стримування.

Коли Трамп говорить про наміри зміцнення ядерного потенціалу, то, скоріше за все, йдеться не про розширення чи збільшення кількості боєголовок, а про модернізацію вже наявних ядерних сил, створення ефективних засобів протиракетного захисту. Збільшення кількості ядерних боєголовок, чи їх потужності якісно не змінює баланс ядерних потенціалів між Росією та США.

Заява Дональда Трампа, очевидно, стала відповіддю на аналогічні заяви російського президента і, не виключено, – на останні агресивні дії Росії на зовнішній арені, а також зміни у російській стратегії застосування ядерної зброї. Вже кілька разів з’являлися чіткі сигнали – в тому числі особисто Путіним в його коментарях стосовно Криму – про готовність Росії до обмеженого застосування ядерної зброї у тактичних цілях. Такі заяви є абсолютно неприйнятними для США, оскільки межі між тактичним і стратегічним застосуванням ядерної зброї фактично не існує. Тому, думаю, що заява Трампа – це сигнал для вищого військово-політичного керівництва Російської Федерації.

Світ вступив у дуже небезпечну фазу, коли фактично не працюють міжнародні механізми

Чи слід вважати це початком нової гонитви ядерних озброєнь? По суті, вона вже почалася задовго до заяви Трампа. І саме Росія зробила перші кроки у цій гонці: вона розташувала «Іскандери» на території Калінінградської області; вона інтенсивно випробовує нові види носіїв ядерних озброєнь, про що періодично, публічно і з великою гордістю оголошує. За повідомленнями, існує висока імовірність того, що ядерні боєприпаси будуть розташовані на території окупованого Криму (там є носії, і, не виключено, можуть бути вже й ядерні боєприпаси). Крім того, зупинені договори з обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Все це — елементи ескалації, яка вже триває.

Світ вступив у дуже небезпечну фазу, коли фактично не працюють міжнародні механізми, які могли б ефективно реагувати на подібні дії лідерів ядерних держав. Насамперед, йдеться про Організацію об’єднаних націй, де і США, і Росія мають право вето. Тож, будь-яке рішення, яке не задовольняє одну із цих двох держав, буде блокуватися.

В будь-якому разі, нічого хорошого від такої ситуації очікувати не слід. Хороша новина лише в тому, що попередні ядерні змагання між СРСР і США закінчилися не на користь Росії.

Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центра Разумкова