Враження
«Спочатку було слово, і слово було в Бога, і слово було Бог»... Ось так “скромно”, біблійними словами починається фільм першого віце-прем’єра Олександра Турчинова «Ілюзія страху», прем’єра якого відбулася вчора в Києві.
«Ілюзія страху» знята за однойменною книжкою пана Турчинова. Він також виступив генеральним продюсером стрічки та її співсценаристом.
– Олександр Кирієнко, режисер фільму, змусив мене п’ять разів переписувати сценарій. Я вже думав, якщо буде ще шостий раз, то кіно вже не вийде зняти. – зізнається Турчинов.
Ну, звичайно, написати сценарій – це не те, що бути віце-прем’єром чи головою СБУ.
Фільм про…
У фільмі йдеться про успішного бізнесмена Ігоря Короба (грає російський актор Андрій Панін). Який стає жертвою бандитського наїзду: під час поїздки до Парижа його незаконно садять у слідчий ізолятор. Поліцейські бандити силовими методами змушують Короба відмовитися від надзвичайно прибуткового бізнес-центру… Опинившись на свободі, герой методами фізичної розправи намагається з’ясувати, хто хоче відібрати в нього його центр… У Короба починається параноя, він підозрює всіх, убиває своїх партнерів. Герой заплутується, не може відрізнити реальність від видінь. Йому сниться, що він цар Соломон.
Насправді стрічка настільки заплутана, що часто й сам заплутуєшся – ось начебто уловив нить, а тут виявляється, що все зовсім не так. Я чула, що Олександр Валентинович трохи філософ по життю, але тут його конкретно понесло на філософію… Турчинов непрямо, проте чітко дає зрозуміти, що всі проблеми в житті через те, що людина зневірюється в Богу. І не потрібно ні на йоту сумніватися в тому, що Він пам’ятає про нас.
– Я вірю, що Бог є, але йому насрати на мене, – каже Короб-Соломон.
Короб побудував свій бізнес-центр на місці дитячої лікарні, яку особисто руйнував трактором. Матері, діти яких лежали в цій лікарні, протестували, їх били... У своїх параноїдальних видіннях головний герой часто зустрічає маму одного хлопчика, син якої помер.
– Якби ти не зруйнував лікарню, то мій син би вижив!
Паралельно сцена з убивством дітей відбувається і при Соломоні.
Турчинов через своїх героїв показує найголовніші страхи в житті людини – втрату влади, багатства, свободи, врешті – свого життя.
Соломон боїться розгнівати Богів, тому, аби їх задовольнити, приносить рогатому ідолові в жертву маленького хлопчика. Хоча усвідомлює, що від цього потрібно відходити, та все одно продовжує утримувати владу страхом.
– Соломоне, ти не будуєш дорогу до Бога!
– Мені багато підкоряється народів, але тільки страх змушує їх підкорятися мені, – каже цар.
Та в кінці фільму Соломон руйнує ідола…
Руйнується також і бізнес-центр Короба, і знову з’являється дитяча лікарня…
Таким чином вони начебто позбуваються своїх страхів.
Про фільм…
Я б сказала, що «Ілюзія страху» – це таке собі звернення Олександра Валентиновича до наших бізнесменів, які на місцях лікарень, шкіл, дитсадків, будують офіси та інше.
Проте сам Турчинов каже, що стрічка – це звернення до нас усіх, кожен зможе в ній побачить щось своє.
– Саме у фільмі і в книжці я хотів довести, що дуже часто людину оточують проблеми, мрії, завдання, які вона перед собою ставить. І вона вважає, що вона чогось досягає у житті – влади, капіталів. Проте коли придивитися, то навколо людини самі ілюзії. І замість влади, грошей у людини залишається страх – страх життя, страх померти. З іншого боку, те, що багато з нас вважає ілюзорним, таким, що не існує, що можна зневажати, насправді і є найбільш реальним. Це віра, любов, Бог, який є Слово, Дух, що робить життя людини одухотвореним.
Книжка «Ілюзія страху» була написана й вийшла у світ 2004 року. Перший віце-прем’єр вважає його переломним роком у сучасній історії України.
– Саме тоді мені захотілося донести вам, що наші проблеми, наші нерозв’язані завдання – насправді є наслідками нашого ставлення. Для того, аби подолати проблему, спершу потрібно подолати в собі страх. А для того, щоб подолати в собі страх, треба зрозуміти його істинну причину.
Ось так філософствував учора Олександр Валентинович. Кілька разів мені здалося, що він забував, де знаходиться… Поводився і говорив так, наче пастор серед своєї пастви.
Щирість переповнювала пана Турчинова.
– Я говоритиму відверто… Я набагато комфортніше почуваюся автором книги, автором сценарію і генеральним продюсером фільму, ніж у ролі публічного політика.
...Приємно, що перший віце-прем’єр-міністр України власним прикладом вирішив долучитися до українського кінематографа. Щоправда, для мене залишилося незрозумілим, чому фільм знято російською мовою, і грають у ньому майже всі актори з Росії.
Пан Турчинов пояснив це так:
– Режисер, який вносив пропозицію щодо акторів, хотів підібрати найкращих з них. Це не тільки український фільм, а й міжнародний проект. Хочу сказати, що це повністю українське кіно, ми показали рівень, який притаманний українському кінематографу.
Якому це “українському кінематографу”? – запитала себе.
– Хочу закінчити свої слова з вірою, з вірою в українське кіно. Хочу, аби Україну знали у світі не тільки за металом, ракетами, а любили й знали за її кіно.
Підтримати творчі ініціативи Олександра Валентиновича прийшла майже вся фракція БЮТ, а також її очільниця, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко зі своїм сімейством: дочкою Євгенією та зятем Шоном Карром.
19 травня «Ілюзію страху» показали на кіноринку на Канському фестивалі. Вихід стрічки в широкий прокат заплановано на жовтень цього року.
Ксеня Лесів
