Чому Росія боїться визнати Голодомор?

11:21, 27 листопада 2006
Разное
685

Чому ж ми не можемо визнати Голодомор? Тому що Росія, яка вважає себе правонаступницею СРСР, кине на себе ще одну тінь. Утім, вона й так виставляє себе в невигідному світлі. Що ж їй тоді, здавалося б, втрачати?..

Панове росіяни, індійці, американці, українці й решта всіх народів світу. Геноцид єврейського народу – Голокост – визнали. І в багатьох країнах заборонено заперечувати його наявність в історії. Це навіть карається законом. Так чому ж ми не можемо визнати Голодомор?

В історії було багато геноцидів. Але цей – один з найстрашніших. Мало того, що його не визнають – на цьому спекулюють! Ні, щоб його визнати – і крапка, що від цього зміниться?

Але ж так, Росія, яка вважає себе правонаступницею СРСР, кине на себе ще одну тінь (не беручи до уваги Чечні, олігархів, корупції та "російського духу", від якого морщаться всі власники готелів у Європі). Утім, вона й так виставляє себе в невигідному світлі. Що ж їй тоді втрачати, питається?

Якщо російський уряд, який іменує Голодомор «так званим», визнає його, вийде, що він є правонаступником злочинного уряду! А Кубань і Поволжя, де також був голод, – одвічні місця «неспокійного настрою» в Росії. Крім того, туди засилали бунтівників з України. На Кубані досі живі козацькі традиції. Сталін чудово розумів, що «паршива вівця» в його стаді – це український народ. А що роблять з паршивими вівцями? Правильно, ріжуть.

Між іншим, при відокремленні України від Росії 1991 року цілком серйозно стояло питання про відокремлення й Кубані – на тій підставі, що там споконвіку жили нащадки українських козаків. Голод на Поволжі та Кубані теж був штучним. Мета була одна – знищити повстанський дух українського народу.

Ми говоримо зараз про один страшний злочин, який не можна списати за "давністю". І саме це лякає путінську владу.

Росіяни! Бійтеся повернення радянських часів! Бійтеся вихваляння Сталіна, Берії та інших! Ті, хто прикривається цими іменами, діятимуть точно так, як і їхні кумири. І ті, хто наївно вірить владі, розчаруються. І дуже швидко.

Утім, може, і не розчаруються. Їм утовкмачать в голови думку, що вони щасливі у своїй клітці, обнесеній колючим дротом.

Дуже шкода, що між нашими народами немає взаєморозуміння.

Хоча його й не було ніколи...

Характерник

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter