«Йде перевірка» в Інституті сорбції та проблем екології НАН України. Директора інституту підозрюють у шпигунстві на користь США.
Дивна і некрасива історія. Дійові особи та організації: відомий і шанований у всьому світі український вчений, академік Володимир Стрелко і Служба Безпеки України.
Думки сторін:
Володимир Стрелко. СБУ провела обшук в інституті і заміряла радіаційний фон.
Самого академіка на роботі не було. Він і тоді (обшук проходив два місяці тому, 19 грудня), і нині перебуває в США.
СБУ. До Інституту спецслужба виявила інтерес. Говорячи про підозри у шпигунстві, прес-секретар СБУ Марина Остапенко нам відповіла: «Йде перевірка».
Неофіційні думки. (Правда, «зливаються» у ЗМІ дуже активно і лише в інтересах однієї сторони). Академіка Стрелка підозрюють у шпигунстві на користь США. Директор інституту «нібито відправляє по інтернету американським колегам дані про наукові дослідження, пов`язані з Чорнобильською АЕС і здоров`ям української нації. За це отримує великі гранти».
Фахівці Держагентства з управління Зоною відчуження Чорнобиля. Документи, які просив переслати академік Володимир Стрелко в США, є конфіденційною власністю держави.
Офіційний представник СБУ Марина Остапенко підняла планку секретності ще вище: «Відповідно до законів України, вся наукова інформація, а також результати досліджень, які були отримані в зоні радіоактивного забруднення, є власністю нашої держави. І можуть бути використані тільки з дозволу Кабінету міністрів».
Вчені Інституту сорбції та проблем екології НАН України. «Будь-яка нормальна людина, що працює в науці, прекрасно розуміє, що жодна робота без обміну інформацією неможлива. Це ж не означає, що в цьому є якесь шпигунство! - сказав колега Володимира Стрелка, член-кореспондент НАН України Валерій Зажигалов. - У науці завжди є взаємний інтерес - хтось робить певні результати для вас, для когось ви. Все це є загальним надбанням».
Ось, власне кажучи, і все.
Дивна і некрасива історія. Але начитавшись думок, заяв і звинувачень, автор цих рядків відразу згадав улюблену книгу дитинства.
«Оборонну свідомість», архетип боротьби зі шпигунами краще за всіх показав Аркадій Гайдар у казці «Мальчиш-Кибальчиш» в образі перевертня-плохиша, який зрадив за банку варення своїх друзів.
«Вот сидят буржуины и думают: что же это такое им делать? Вдруг видят: вылезает из-за кустов Мальчиш-Плохиш и прямо к ним. - Радуйтесь! - кричит он им. - Это всё я, Плохиш, сделал. Я дров нарубил, я сена натащил, и зажёг я все ящики с чёрными бомбами, с белыми снарядами да жёлтыми патронами. То-то сейчас грохнет! Обрадовались тогда буржуины, записали поскорее Мальчиша-Плохиша в своё буржуинство и дали ему целую бочку варенья да целую корзину печенья. Сидит Мальчиш-Плохиш, жрёт и радуется».
Чи буде академік Володимир Стрелко політичним в`язнем, жертвою політичних репресій або отримає орден за розвиток наукового співробітництва із США, залежить від того, яке в Україні «шпигунське» законодавство.
Перше. Чи є договір на ті самі гранти, на отримання в американців грошей на наукові дослідження? Якщо так, то злочинним умислом одержувача не пахне.
Друге. А що таке шпигунство? (У них шпигуни, у нас розвідники). Чи була передача державної таємниці, секретних відомостей? Пам`ятайте, «якщо дружина зрадила тебе - радій, що не Батьківщині». За часів Чехова це був жарт. Але в XVI столітті Генріх VIII стратив свою дружину Анну Болейн за те, що вона зрадила Батьківщині у формі зради королю!
Третє. А що таке секретні відомості? Чи «засекречував» хтось результати наукової діяльності академіка Стрелка? - Засекретити - це не просто поставити гриф «Таємно».
Четверте. Чи завдав директор Інституту збиток Україні? До слова, наука - задоволення своєї цікавості за рахунок держави чи приватної фірми. А розвідка - задоволення своєї цікавості на шкоду одній державі і за гроші іншої держави.
П`яте. Хто постраждав від дій академіка Стрелка? Це під час війни будь-який контакт з ворогом, є зрада, стрілянина в спину. Загалом «довіряй, але перевіряй», як говорив колись Рональд Рейган.
Шосте. А чи є у України наукове співробітництво із США і як воно регулюється міждержавними угодами? У нас що - війна з Америкою? Або гіпотетична посадка на нари академіка Стрелка - відповідь нашої влади на критику Вашингтоном все "зростаючої" демократизації України та переслідування політичної опозиції?
Ну, а взагалі, смішно говорити сьогодні про таємниці, тим більше наукові, гуманітарні. Будь-який аналітик з відкритої преси більше вивідає секретів, ніж найпросунутіший Штірліц чи талановита Мата Харі. Таємницю Голодомору, сталінських репресій, Катині, Голокосту приховували. Це була таємниця. А насправді, приховувати ці таємниці було великим злочином.
Сьогодні глобалізація торкнулася всього і, перш за все, інформації. Якщо вчений приховує своє відкриття - він не вчений. Може тому, у нас в Україні немає лауреатів Нобелівських премій, тому що у нас «оборонна свідомість».
СБУ стверджує, що два роки вони спостерігали за інститутом академіка Стрелка. Навіщо було витрачати стільки ресурсів - технічних, людських, фінансових, інформаційних? Адже можна було з ученим поговорити, роз`яснити, порекомендувати, дати пораду ще два роки тому. Можливо, тоді нинішня «шпигунська подія» не відбулася.
Але найголовніші загрози українського шпигунського скандалу зовсім не ті, які побачили спецслужби. Занадто часто за інтересами держави і шпигуноманією ховаються чиїсь особисті чи корпоративні інтереси. Коротше, злочинне рейдерство, в якому, як відомо, всі засоби добрі.
Все-таки, мені, здається, академік Володимир Стрелко - Мальчиш-Кибальчиш. Він академік! І як сказав його колега: «Навіщо йому псувати свою репутацію?».
Віктор Тимошенко
