ДумкаСитуація у вітчизняному політикумі, що ще не так давно явно асоціювалася з цирком, сьогодні все більше починає нагадувати дурдом. А дискусія про ключі, яка відбулася у понеділок, взагалі викликає щось середнє між блювотним рефлексом і прагненням негайно відправити всіх наших нових, прости Господи, обранців на обстеження у психіатра.
Якщо хтось не пам`ятає, почалося з того, що журналісти насіли на бютівця Андрія Шкіля, вимагаючи відповіді, чи прийде фракція БЮТ у вівторок, 27 листопада в сесійний зал Верховної Ради і чи проводитиме засідання парламенту, як вони обіцяли зробити це у п`ятницю, 23-го. Шкіль безапеляційно заявив, що, звичайно, прийдуть. І звичайно ж, проведуть засідання. Але на додачу до цього повівся на таку собі журналістську проіокацію, що мовляв, фракція робитиме, якщо двері будівлі будуть закриті. Не то пожартував невдало, не то серйозно сказав, що у БЮТ, мовляв, є свої ключі.
Зрозуміло, на це тут же відреагувала честь і совість фракції Партії регіонів Ганна Герман. І вона не знайшла нічого кращого, ніж заявити, що ключі, про які говорив Шкіль, поза всякими сумнівами, підроблені. І якщо БЮТ сьогодні відкриває у такий спосіб двері в будівлю ВР, то завтра кожен законослухняний громадянин України ризикує виявити у власній квартирі по бютівцю.
Страшна, я вам скажу, картина. От так приходиш додому. Немає нікого. Переляканий собака в кутку сидить. І прямо на тебе з темної кімнати виходить Шкіль. Або Томенко. Або сама Юлія Володимирівна. У гіршому випадку заїкою до кінця життя залишишся. У кращому – пару тижнів безперервно бурмотітимеш: «от казали ж мені, не можна стільки телевізор дивитися» (Фрекен Бок, «Малюк і Карлсон»).
Гіршим за це може бути хіба що недавній мій сон про Азарова. Віце-прем`єр у макіяжі а-ля вампір з малобюджетного фільму жахів. Він у мене два качани капусти намагався відібрати... І що найпідліше, все відбувалося у моїй же власній квартирі. Порожній і темній.
Але справа, чорт візьми, зовсім не в моїй не дуже здоровій психіці. А в тому, що нікому з цих начебто дорослих і начебто відповідальних за всю країну людей не прийшло в голову, що час для дурних жартів давно вже пройшов. Що населення вже нудить від депутатських "дотепів". І добре б вони були просто недотепними. Так вони ще і виконуються з підтекстом «я такий же, як і ви, тільки без хвоста».
Будівля ВР може бути закрита? ХА! Для обслуговуючого персоналу не існує ні парламентських канікул, ні «роботи в округах». Мусить же хтось недоїдки виносити, лампочки міняти, пил витирати. Звичайно, нашим обранцям через службовий хід просочуватися не по чину. Вони завжди і скрізь норовлять найбільший і недоладно-химерний вхід відшукати. Щоб відразу було зрозуміло – слуга народу прийшов. Але якщо заради справи, один раз і потерпіти деяку шкоду «іміджу» можна було б. Чи не так? А, може, і насправді не так?
Нардеп сунувся в закриті двері, а охоронець в будочці з того боку (жах який!) не кинувся тут же з вибаченнями замок відмикати? Три рази ХА! Можна подумати для депутатів, звиклих, як до себе додому, вламуватися в друкарні і навіть на режимні об`єкти типу військових частин, в країні можуть залишитися хоч б одні закриті двері. Тут, до речі, не потрібні голослівні твердження. Кожен охочий може випробувати на собі всі блага життя, доступ до яких дає значок депутата ВР. Достатньо лише купити цей самий значок на Андріївському. І не важливо, справжній він чи липовий, але з таким «аксесуаром» для вас завжди знайдеться місце в найпереповненішому нічному клубі. Столик в модному ресторані. Відсутня в меню (унаслідок відсутності продуктів) страва. І як приємне доповнення дисконтна картка в подарунок. З максимально можливою для мережі таких закладів знижкою – не просто для постійних клієнтів, а для «дорогих гостей». Правда, досліди безпечніше проводити найближчим часом. Поки молода поросль нового парламенту не встигла особливо надокучити в злачних місцях.
І, скажіть на милість, якого біса нашим обранцям можуть знадобитися ключі (не важливо вже оригінал чи підробка), якщо у кожного з них на лацкані піджака красується універсальна «відмичка» на всі випадки життя? Та така, що білі рученьки ні об замки, ні об дверні ручки навіть бруднити не доводиться. Самі все відкриють, принесуть, віддадуть, та ще приходити попросять.
Віра Сорока, м. Київ
