Київ. 21 вересня. УНІАН. Верховна Рада України відмовилася ухвалити Закон ”Про державно-правові гарантії захисту професійної діяльності журналістів”.
Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення відповідного документа проголосували лише 27 народних депутатів з 356 зареєстрованих в сесійній залі.
Законопроектом передбачалося, що з метою забезпечення діяльності журналіста, з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об’єднань громадян, не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються засобами масової інформації; заборона поширення повідомлень і матеріалів.
Згідно з законопроектом, в процесі пошуку, збирання та одержання інформації журналіст має право безперешкодного доступу до приміщень державних органів, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності; отримання належно завірених копій документів органів, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, громадян; першочергового прийому журналіста посадовими особами органів, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності на безкоштовне задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів тощо.
Журналістське розслідування може проводитись щодо конкретної події, обставини, про яку журналісту стало відомо із звернень фізичних або юридичних осіб чи із інших джерел, або він сам був її свідком. При здійсненні журналістського розслідування для пошуку, збирання та одержання інформації журналіст має право використовувати аудіо- і відеотехніку, інші засоби.
Журналіст має право безперешкодно поширювати в засобах масової інформації результати свого професійного розслідування, добровільно надавати їх громадянам, органам (організаціям) та їх посадовим особам.
За результатами журналістського розслідування, журналіст має право опублікувати особисту думку стосовно конкретної події чи обставини, а якщо слідство не завершено, то опублікувати після набрання чинності рішення чи вироку суду журналістське припущення у формі особистої думки.
У журналіста не можуть бути вилучені чи піддані огляду матеріали і документи, отримані ним в ході журналістського розслідування.
Передбачалося, що журналіст не несе відповідальності за публікацію в засобах масової інформації, якщо ця інформація міститься у відповіді на запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації, наданої відповідно до вимог цього Закону та Закону України “Про інформацію”; міститься в поширюваних для інформування громадськості матеріалах органів (організацій), їх посадових осіб, або їх прес-службами чи представниками; є дослівним відтворенням фрагментів виступів будь-яких осіб, включаючи посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, громадських і релігійний об’єднань, політичних партій, які зроблено у зв’язку з їх публічною діяльністю тощо.
Також передбачалося, що службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується в своїй роботі.
Окрім того передбачалося, що засновники, власники та редакції засобів масової інформації повинні забезпечити обов’язкове страхування журналістів, які працюють за дорученням редакції, на випадок хвороби, тілесного ушкодження, репатріації або смерті. Питання страхування журналістів має бути однією із умов контрактів і колективних договорів. Звільнення штатних співробітників редакцій засобів масової інформації, у тому числі редакцій Інтернет видань, штатних операторів та фотографів здійснюється виключно за погодженням з профспілковими комітетами.
