Херсонес визнали спадщиною ЮНЕСКО

13:43, 23 червня 2013
Культура
3 0

Більшістю голосів

Сьогодні під час засідання 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Камбоджі більшістю голосів «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора» було внесено до Списку всесвітньої спадщини.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства культури, за словами міністра Леоніда Новохатька, «пам'ятка складається з кількох заповідних ділянок, це частина античного Херсонеського городища та його сільськогосподарської округи – хори».

«Херсонеське городище є єдиним у Північному Причорномор'ї цілісно збереженим зразком античного міста, яке існувало з V ст. до н.е. по XIV ст. н.е. Тут збереглися залишки міського планування вулиць, житлових, господарських та культурних споруд», - сказав Новохатько.

«Хора - це унікальні фрагменти ділянок сільськогосподарських околиць стародавнього міста. Єдиний подібний приклад у Європі, який дає можливість зрозуміти систему організації господарської діяльності та розподілу території між громадянами античного міста», - наголосив міністр.

«Тепер до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять сім українських культурно-архітектурних та природних об’єктів», - підкреслив Новохатько.

До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО українських культурно-архітектурних та природних об’єктів входять:

стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (5 ст. до н.е. - 14 н.е.);

дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі;

Київ: Собор Св. Софії, Києво-Печерська Лавра та прилеглі монастирські споруди;

ансамбль історичного центру Львова;

букові праліси Карпат (транскордонний українсько-словацький об’єкт);

геодезична дуга Струве (транскордонний геодезичний об’єкт);

резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів (Чернівецькій національний університет імені Юрія Федьковича).

У попередньому списку тепер перебувають 12 українських та спільних транскордонних об'єктів:

археологічна пам’ятка «Кам’яна могила»;

астрономічні обсерваторії України;

Бахчисарайський ханський палац;

Судацька фортеця;

культурний ландшафт каньйону Кам’янець-Подільського;

історичний центр Одеси;

історичний центр Чернігова;

Кирилівська церква;

Андріївська церква;

Миколаївська астрономічна обсерваторія;

Канівські Дніпровські схили з могилою Тараса Шевченка;

торгові пости і фортифікаційні споруди на Генуезьких торговельних шляхах від Середземномор’я до Чорного моря.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter