Поживний склад банана, включаючи кількість цукру, крохмалю та вітамінів, суттєво змінюється в міру його дозрівання, пише Huffpost.
Недостиглі плоди – тверді та зелені – є справжнім суперфудом для стабілізації глюкози. Як зазначила дієтолог Ейвері Зенкер, "ця стадія має найвищий вміст резистентного крохмалю та низький вміст цукру". Такий крохмаль працює як клітковина, допомагаючи при предіабеті, інсулінорезистентності та синдромі подразненого кишечника.
"Резистентний крохмаль діє дуже подібно до клітковини, що означає, що він ферментується в кишечнику і може бути корисним для контролю цукру в крові", – додала викладач нутриціології Аманда Соседа.
Вона також радить їсти їх з арахісовим маслом для кращого ефекту. Проте спортсменам їх краще уникати через ризик тяжкості у шлунку.
Ледь стиглий та жовтий: золота середина
Коли банан стає жовтим, але зберігає зелені кінчики, крохмаль починає перетворюватися на цукор. Як йдеться у матеріалі, цей варіант ідеальний для жінок у період менопаузи та людей, яким потрібна стабільна енергія без різких стрибків глюкози. Рівень калію та магнію тут залишається стабільним.
Повністю жовтий банан – це пік вітамінів та антиоксидантів. На думку Соседи, один такий фрукт дає 8% добової норми калію та магнію, що критично важливо для тиску та м'язів. Це найкращий вибір перед тренуванням або для дітей, яким потрібен швидкий і корисний перекус.
Коричневі плями та перестиглі плоди
Дуже стиглі банани та перестиглі (з плямами та коричневі) мають найвищий вміст цукру. Як зазначають дієтологи, такі плоди легко засвоюються, що корисно при поганому апетиті, але небезпечно для діабетиків. Цікаво, що в перестиглих плодах менше вітаміну С (10 мг проти 14 мг у стиглих), проте більше фолатів.
"Ця стадія найкраще підходить для випічки та заморозки", – вважає Зенкер.
Інші корисні поради
Раніше УНІАН писав, що експерти розкрили секрет японців, які їдять рис щодня і не поправляються. На відміну від західної культури харчування, де вуглеводи часто стають калорійною "добавкою" до і без того ситних страв, у Японії до рису ставляться інакше. Якщо на Заході вуглеводи зазвичай ідуть у парі з жирами та цукром, то в Японії рис – це самодостатня основа трапези, яку споживають помірними, чітко контрольованими порціями без зайвих добавок.
