
Майже всім українцям відомий персонаж давніх казок "Кощей Бессмертный", але мало хто знає, як перекласти його ім'я українською мовою. До того ж вигаданий переклад його імені нерідко використовується російською пропагандою. Дійсно правильний варіант назвала для УНІАН доцентка, кандидатка філологічних наук Олеся Сулима
Як сказати Кощей Бессмертный українською
Павло Кузьмичевський (один із псевдонімів вченого Михайла Драгоманова) у праці "Шолудивий Буняка в українських народніх оповіданнях", опублікованій у 1887 році у часописі "Кіевская Старина" зауважував: "Цей образ і ім’я ("Кощей Бессмертный", - Ред.) частіше буває у казках Великоросійських (так називали Московське царство, - Ред.), ніж в українських, з яких поки надруковано одну з ім’ям Костія (у Чубинського)".
За його словами, у російських казках "Кощей Бессмертный" називається так, бо його смерть захована далеко і у дуже складному "апараті".
А в українській казці, у якій є Костій, інша фабула: у ній героя називають Бездушним, оскільки його душа захована. Так можна зрозуміти, як перекладається Кощей Бессмертный. Правильно українською буде Костій або Кощій Бездушний.
Що таке Чахлик Невмирущий - якою мовою це ім'я
Кощій - це слов’янський персонаж, але росіяни змогли його найбільше просунути, тому він сприймається як російський. Варіант перекладу "Чахлик Невмирущий" - це помилка і не жарт. Деякі дослідники вважають такий нібито переклад насправді ідеологічно спрямованим заниженням української мови, щоб показати її "обмеженість та примітивність". Такі методи використовує російська пропаганда.
"Була ціла хвиля таких псевдоперекладів, як-от: "укол - заштрик", "медсестра - штрикалка". Однак такі варіанти безпідставні та зумовлені політичною ідеологією СРСР. Такі переклади можна назвати певною насмішкою над українською мовою", - пояснює експертка. "Чахлик Невмирущий" теж відноситься до таких псевдоукраїнських слів.
Яке справжнє ім'я у Кощія Безсмертного і як з'явився персонаж
Письменник Валерій Войтович у книзі "Міфи та легенди давної України" називає Кощія міфічним персонажем, тому можна стверджувати, що назва цього персонажа дуже-дуже давня. Міфи - це народні твори без авторства.
Слово Кощій утворене за допомогою власне українського суфікса "-ій-". Із цим суфіксом є ще слова крадій, крутій, мазій, палій, які мають негативні значення. Щодо походження та значення кореня "кощ-" думки дослідників різняться. Зокрема, в Етимологічному словнику української мови зафіксовано такі варіанти:
- Похідне утворення від дієслова "костити" (поганити, сквернити, паплюжити, бруднити), яке утворене від праслов’янського "кость" (гидота). Роль казкового персонажа такому поясненню відповідає, тому що він чинить дуже погано.
- Походить від слова "кістка" або "кощавий". Тому часто казкового персонажа зображають з елементами кісток чи саме як скелет.
"У міфах Костій відьмак, його зображають зовсім старим, високим, довгоногим та горбоносим, але "дужим тілом". Він робить різні злодіяння, тому, на мою думку, перший варіант походження з Етимологічного словника переконливіший", - розповідає експертка.
Відповідно виведення імені персонажа від слова "кістка" є вторинним, і виникло внаслідок переосмислення слів Костій або Кощій.
Важливо також наголосити на тому, що, наприклад, Євген Онацький в Українській малій енциклопедії 1960 року зауважував: "Кощій Безсмертний - образ, рівнобіжний Змієві. У казках та билинах ці два образи заступають один одного. Але у пізнішій українській традиції Кощій ослаб, і ті казки, в які він приходить, можуть бути новішими зайдами з Московщини".

Олеся Сулима - викладачка української мови Українського державного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.
Закінчила Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова й отримала диплом магістра з відзнакою. Кандидатка філологічних наук. Доцентка.
У колі зацікавлень: граматика української мови, комунікативна лінгвістика та психолінгвістика.
Є авторкою низки статей, присвячених морфології та синтаксису української мови, та розробницею різноманітних курсів із лінгвістики у Малій академії наук України.
Нині працює в УДУ імені Михайла Драгоманова на кафедрі української мови.