Акули є одними з найефективніших хижаків у світі завдяки унікальній здатності постійно втрачати та відрощувати нові зуби. Та навіть цей еволюційний механізм може виявитися безсилим перед наслідками глобальних кліматичних змін.
Як пише Interesting Engineering, науковці з Університету імені Генріха Гейне в Дюссельдорфі (Німеччина) дослідили, як процес підкислення океану - зниження рівня pH води через зростання викидів CO₂ - впливає на зуби акул. Виявилося, що підвищена кислотність робить їх крихкими, уразливими та менш надійними.
"Попри те, що зуби акул складаються з високомінералізованих фосфатів, вони все одно схильні до корозії. Це зброя, створена природою для розрізання плоті, але не для протистояння кислоті. Наші результати показують, наскільки вразливими можуть бути навіть найгостріші інструменти природи", - пояснив перший автор дослідження, біолог Максиміліан Баум.
Зазначається, що зростання кислотності океану зменшує кількість кальцію та фосфату у воді - мінералів, необхідних не лише коралам чи молюскам, але й акулам для постійного відновлення зубів.
У щелепах цих хижаків кілька рядів зубів, і нові швидко замінюють втрачені. Для експерименту вчені використали зуби чорноперих рифових акул.
Нині середній рівень pH в океанах становить 8,1. Але до 2300 року він може знизитися до 7,3 - тоді вода стане майже у десять разів кислішою.
Дослідники зібрали близько 600 зубів, що природно випали в акваріумі, і відібрали з них 16 цілих для експерименту з різними pH. Ще 36 використали для вимірювання змін у розмірах до та після досліду.
Протягом восьми тижнів зуби перебували у штучних резервуарах із морською водою. Результати були очевидними: у кислому середовищі з’явилися тріщини, дірки та структурні пошкодження.
На двовимірних знімках зуби виглядали більшими, але це був лише ефект нерівної поверхні. Така зміна могла б навіть підвищити ефективність під час розрізання, проте водночас робила зуби слабшими й більш схильними до зламу.
Важливо, що в експерименті використовували лише неживі зуби, тому вплив природних механізмів відновлення в організмі акул врахувати не вдалося.
Науковці пояснюють, чим загрожує вказане явище. Справа в тому, що чорноперим рифовим акулам, як і багатьом іншим видам, потрібно постійно рухатися з відкритою пащею, щоб дихати. Це означає, що їхні зуби безперервно контактують із морською водою. Навіть мікроскопічні пошкодження можуть накопичуватися і з часом ставати критичними.
"Навіть незначне зниження pH може завдати шкоди більш чутливим видам, особливо тим, що повільно замінюють зуби, або спричинити руйнування, яке посилюватиметься роками", — наголошує Баум.
За його словами, збереження нинішнього середнього рівня pH у океанах (8,1) є ключовим для захисту "інструментів хижаків". Інакше акули з пошкодженими зубами можуть втратити здатність ефективно полювати, що вплине не лише на їхнє виживання, а й на баланс усієї морської екосистеми.
Екологія у світі - останні новини
Нагадаємо, у Саргасовому морі, у Північній Атлантиці, утворилася багатокілометрова сміттєва пляма. За словами науковців, унікальна водойма стає першим індикатором негативних змін, пов’язаних з глобальним потеплінням.
Зокрема, Саргасове море через свою замкнутість стало магнітом для забруднення. Течії, які обмежують водойму, затримують плавуче сміття. Внаслідок цього утворилась Північноатлантична сміттєва пляма - штучний острів зі сміття, що простягається на сотні кілометрів.
Також повідомлялось, що на найпосушливішому місці на планеті скоро розквітнуть яскраві квіти. Зазначається, що в третій тиждень вересня почнеться цвітіння пустелі Атакама, таке явище досягне піку в жовтні і закінчиться в першій половині листопада.
