У Національному природному парку "Тузлівські лимани" (Одеська область) помітили європейську болотяну черепаху, яка плавала у Чорному морі, що не є типовим для цієї рідкісної рептилії.
Про це розповів доктор біологічних наук, співробітник парку Іван Русєв. Він оприлюднив відео, на якому можна побачити у прозорій воді черепаху, яка "перебирає лапками" по піщаному дну.
"Болотяну черепаху європейську (Emys orbicularis) рідко можна бачити у Чорному морі. Ця особа чомусь мігрує по мілководдю чорноморського дна у пошуках прісної води", - зазначив Русєв.
За його словами, незабаром у рептилій наступить сезон зимівлі - вони "закутаються" у теплі органічні рештки та зимуватимуть в очеретяних заростях нацпарку "Тузлівські лимани".
Болотна черепаха європейська: що про неї відомо
Це вид прісноводних черепах, який є єдиним представником ряду черепах у фауні України. Вид внесений до Бернської конвенції, що забороняє володіння ними та продаж.
Зиму ці рептилії проводять у сплячці на дні водойми. Вони вважаються одним з найцікавіших видів європейських плазунів, чиє середовище існування треба обов’язково захищати. Зафіксований "містичний" випадок, коли у Дніпровському зоологічному музеї, у 2013 році з яєць болотяної черепахи, які протягом декількох місяців були виставковими зразками, вилупилися троє дитинчат. Як їм вдалося вижити й з'явитися на світ в музейних умовах, загадка.
За словами науковців, ці рептилії дуже чутливі до погіршення умов існування, тому їх вважають "показником" якості довкілля. Тривалість життя болотяної черепахи — кілька десятків років, водночас у ботанічному саду на півдні Франції одна така особина прожила понад 120 років.
Довжина карапаксу болотяної черепахи сягає 23 см (зазвичай 16 — 18 см), ширина до 17, а висота до 8 см. На ногах рептилії мають великі кігті, на щелепах немає зубів, їх завдання виконують гострі рогові пластини. Вага дорослої особини до 1,5 кг. Хвіст у них майже такий же довгий, як і панцир.
Ігші новини екології
Нагадаємо, нещодавно в Одеській області, у Нижньодністровському національному природному парку, дослідники виявили дві нові колонії дивовижних за своїм забарвленням птахів – бджолоїдки (щурки) та сиворакші. Їхнє пір’я сяє усіма барвами - бджолоїдка звичайна переливається золотаво-каштановими, бірюзовими й зеленими відтінками, а сиворакша - аквамарином, фіолетовим і синім. Вказані птахи – перелітні, наприкінці літа вирушають на південь.
