На тлі проблем с зерновим коридором не варто давати російській пропаганді приводів глумитися над українсько-польським відносинами, а політикам варто навчитися стримувати емоції.
Про це в інтерв’ю УНІАН заявив політичний оглядач видання Dziennik Gazeta Prawna, публіцист і автор книг про Україну Міхал Потоцький, зазначивши при цьому, що вкрай важливо правильно вибудовувати відносини, аби не виникало заяв про недостатню вдячність.
"Передусім – не шукати хайпу у соціальних мережах. З польського боку – не говорити про те, хто вдячний, а хто не вдячний. З українського боку – не порівнювати зернові проблеми, коли Польща обмежує імпорт українського зерна, з тим, що робить Росія. І тоді російська пропаганда не буде мати, що використовувати", - наголосив експерт.
За словами Потоцького, це вкрай складно зробити, адже політикам завжди потрібен хайп.
"Очевидно, це дуже просто звучить. Інша справа, коли ти політик, і такого хайпу шукаєш. Адже попереду вибори, а ти, напевно, будеш балотуватися", - наголосив Потоцький.
Він також зазначив, що були моменти, коли польська сторона ухвалювала певні рішення щодо українського зерна, не повідомляючи українську сторону.
"Якщо говоримо про цю зернову кризу, то були такі моменти, коли Польща ухвалила певні рішення щодо зерна, не повідомляючи українську сторону, яка дізнавалася зі ЗМІ, що ми будемо щось блокувати. Принаймні це було на першому етапі цієї кризи, у квітні. Тож, по-перше, треба чесно розмовляти, а не говорити, що усе добре, поки щось не вибухне", - зазначив експерт.
"По-друге, якщо про щось ми домовляємось, то треба це виконувати. А з цим були проблеми і з українського, і з польського боку. Я кажу не тільки про зернову кризу, але й про різні наші історичні суперечки. По-третє, треба менше шукати хайпу у соцмережах. Нехай хайп шукають публіцисти, а не політики", - наголосив Потоцький.
При цьому він закликав політиків навчитися стримувати емоції.
"Політикам – і нашим, і вашим – варто навчитися стримувати емоції, не писати нічого такого, що може викликати збурення суспільства у сусіда, і трішки більше домовлятися про конкретику. Не треба викликати послів – у союзників є інші канали комунікації, практично щоденні, які допомогли б розв’язати проблему. Краще викликати послів Білорусі чи Іраку, які допомагають агресору. Давайте будемо серйозніші", - наголосив експерт.
З повним текстом інтерв'ю можна ознайомитися тут.
Ситуація з українським зерном
Навесні 2023 року ряд європейських країн заборонили ввезення українського зерна на свою територію.
Згодом,за за сприяння Єврокомісії вдалося досягти компромісу з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Болгарією. Країни погодилися не перешкоджати транзиту української агропродукції до інших країн, проте Польща має намір заборонити Україні ввозити зернові продукти на польський ринок після 15 вересня.
4 серпня 2023 року Польща виставила ЄС рахунок за транзит українського зерна.
