В України є проблема з енергетичною безпекою, «завбільшки з Дніпро». І це попри те, що у неї є треті за розміром поклади гідрокарбонатів у Європі (після Росії й Норвегії), а також попри швидке зростання українського сектору альтернативної енергетики. В України також є вражаючий флот ядерних реакторів часів СРСР, які дозволяли країні станом на 2018 рік бути експортером електрики.
Але попри все це, Україна досі не може наростити енергетичну самодостатність, щоб повністю розірвати залізну хватку Росії, — пише Forbes. Поки вона це не зробить, вона не зможе збудувати справжню економічну і політичну незалежність. За проблемою енергетичної безпеки стоїть суміш з надмірної залежності від російських нафти, газу, вугілля й урану, а також з гострої необхідності у реформах.
Хоч Україна більше не купує газ у свого агресивного східного сусіда, вона досі залежна від «Газпрому» через його виплати за транзит. Через українську територію проходить головний транспортний маршрут для російського газу в Європу. Київ отримує з нього приблизно три мільярди доларів щороку. Це дорівнює 2,5% ВВП країни. Більше того, понад 64% українського вугілля і 55% потрібного їй збагаченого урану досі надходять з Росії. Також Київ платить Москві за захоронення ядерних відходів.
Читайте також"Північний потік-2" хочуть побудувати в обхід Данії
Попри зовнішню залежність, в України є серйозні проблеми в домашньому енергетичному секторі. Інфраструктура старіє. Вона гостро потребує обслуговування й оновлення. Енергетичний ринок монополізований, неефективний і отруєний корупцією. Надмірна регуляція й ускладнені процедури ліцензування стають на заваді видобутку значних покладів нафти й газу на українській території. Це створює не привабливе середовище для напливу інвестицій. Відновлювані джерела енергії на підйомі значною мірою через кмітливих олігархів. Але цей сектор ще не скоро зможе замінити ТЕЦ і АЕС, які вироблять 55 Гігаватів. Разом ці проблеми становлять екзистенційну загрозу для України.
Масштабний транзит російського газу через Україну в Європі може закінчитися, коли «Газпром» добудує проект «Північний потік-2» вартістю 11 мільярдів доларів, який сполучить Росію з найбільшим споживачем газу на континенті – Німеччиною. Трубопровід, протяжністю 1230 кілометрів, обходить Україну через Балтійське море. Коли він буде збудований, Москва зможе перекачувати через нього до 110 мільярдів кубометрів газу. Якщо пригадати, що інший проект «Газпрому» під назвою «Турецький потік» має пропускну здатність 32 мільярди кубометрів, плани Кремля оминути Україну стають очевидними.
Київ не просто втратить чималі гроші, які він отримував за транзит. У Росії більше не буде економічних причин утримуватися від подальшої агресії. У підсумку можна сказати, що українська економічні й фізичка безпека отримує надзвичайну вигоду від російських поставок.
«На щастя для України, шанси розриву транзиту у 2020 році мізерні. Росія не буде мати потужності, щоб перекачати всі 90 мільярдів кубометрів газу без транзиту через Україну до кінця року. І вірогідно вона не зможе це зробити й до 2022-го. «Північний потік-2» наближається до завершення, але не зможе запуститися в запланований термін», - сказав експерт з енергетичної безпеки Джеймс Грант.
Більше того, «Турецький потік» не запрацює на повну потужність до 2021 року. Поки дві нові ГТС не будуть введені в дію, Росія не зможе виконати свої європейські контракти без України. І якщо Київ буде розумним, він зможе використати це, щоб добитися підписання вигідного довгострокового контракту з «Газпромом», який виграє кілька років.
