Відсутність реакції Європейського Енергетичного співтовариства (ЄЕС) на виставлений «Газпромом» рахунок у 7 мільярдів доларів за газ НАК «Нафтогаз України» є черговим свідченням того, що ЄЕС не захищає Україну як члена спільноти.
Про це в коментарі УНІАН заявили ряд експертів.
Зокрема, за словами секретаря експертної ради з питань ринку природного газу Леоніда Уніговського, ЄЕС фактично не реагує на дискримінаційні дії з боку Росії щодо України як члена спільноти.
«Якщо говорити в цілому, то в договорі про приєднання до Енергетичної співдружності є стаття, яка говорить про те, що співдружність буде захищати країни-члени від дискримінації. Під дискримінацією я розумію погіршення умов економічної діяльності в результаті того, що хтось неналежним чином виконує свої зобов'язання або зриває будь-які домовленості», - заявив експерт.
У відносинах України і Росії дискримінацією Л.Уніговский вважає невиконання зобов'язань «Газпромом» в плані обсягів транзиту газу.
«Я маю на увазі зниження обсягу транзиту газу через нашу ГТС. Якщо згадати, то Росія навіть заявляла про зведення до нуля обсягів транзиту. Це є дискримінацією і утиском інтересів України, і в цьому плані ні країни Енергетичного співтовариства, ні органи управління співдружністю жодним чином не реагували. Рахунок на 7 мільярдів доларів - це просто ще одне підтвердження того, що Енергетичне співтовариство не захищає належним чином інтереси членів співдружності», - заявив Л. Уніговський.
У свою чергу, незалежний енергетичний експерт Володимир Саприкін відзначив, що на сьогоднішній день Євросоюз демонструє політику невтручання у відносини між Україною та Росією.
«Україна, дійсно, розраховувала отримати відчутну підтримку від Енергетичного співтовариства, але не отримала не лише підтримки, а й навіть відповіді на порушене питання. Виходить, що Європейське енергетичне співтовариство на сьогодні - це тільки обов'язки для України. Поки ситуація складна. Котрий рік діють високі ціни на газ, «Газпром» придумує все нові і нові загрози, а енергоспівтовариство практично мовчить. Зараз ми намагаємося підписати договір про асоціацію з ЄС і зробили перші кроки для цього, вступивши в Енергетичне співтовариство, але ми не отримуємо його підтримки. Євросоюз не хоче сваритися з Росією і демонструє політику невтручання. Паралельно з цим вимагає, щоб Україна вибрала шлях або «на Захід», або на «на Схід», - заявив експерт.
В той же час В.Саприкін висловив думку, що Україна продовжить чекати підтримку з боку Європи.
Директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич також вважає, що після виставлення «Газпромом» рахунку «Нафтогазу» з боку Європи могла б з’явитися заява на підтримку України як члена Енергетичного співтовариства.
«На даному етапі в якості моральної підтримки ЄЕС могло б виступити з якоюсь критикою на адресу «Газпрому». Але цього не було зроблено. За фактом Європейське співтовариство навряд чи могло прийняти якісь заходи, які б вплинули на «Газпром», це не в його компетенції. Але висловити своє ставлення, підтверджуючи, що в цьому питанні Україна та Європа «в одному човні», приміром, що «Газпром» веде неадекватну політику по відношенню до України, ЄЕС могло б. Але цього не сталося », - зазначив експерт.
При цьому Д.Марунич зазначив, що після того, як Україна стане повноправним членом ЄЕС, вона зможе в повній мірі захистити себе від будь-якого роду дискримінацій.
«Коли ми станемо єдиним газовим ринком, то тоді «Газпром» не зможе нам виставляти подібного роду рахунку, тому, що ми будемо підкорятися і діяти за правилами європейського енергоринку та дискримінаційні умови поставок газу в Україну будуть просто неможливі. Але поки це справа майбутнього», - заявив Д.Марунич.
На думку експерта енергетичних програм Центру Разумкова Сергія Д"яченка, Україна як член ЄЕС має підстави розраховувати на підтримку, оскільки це визначено договором про приєднання.
«У складних питаннях, які зараз стоять перед Україною, пов'язаних із забезпеченням транзитного статусу, будівництвом обхідних газопроводів, звичайно ж Україна могла б розраховувати на підтримку європейських структур, у тому числі і Європейського енергетичного співтовариства. Україна могла б очікувати підтримки Європейського енергетичного співтовариства щодо Південного потоку, хотілося б чітко отримати позицію, що членство в Митному союзі не сумісно з євроінтеграцією, в тому числі і з нормами Енергетичного співтовариства, тому буде не стикуватися законодавство, будуть проблеми при реалізації ідеї консорціуму (з управління ГТС - УНІАН) за участю Газпрому, оскільки такий варіант не суперечить нормам 2-го і 3-го енергопакету. Загалом, за багатьма моментами хотілося б почути реакцію і позицію. Але з іншого боку, від України теж хотілося б побачити чіткість у виконанні своїх зобов'язань як члена Європейського Енергетичного співтовариства», - сказав С.Д"яченко.
