Українські експортери під час війни стикаються з великою кількістю проблем, які викликані як безпосередньо бойовими діями, так і неоднозначними практиками контролюючих органів та наслідками недостатнього продуманих управлінських рішень влади. Серед таких проблем варто відзначити сумнівні методи контролю трансфертного ціноутворення, неповернення ПДВ, різноманітні валютні обмеження та ін. Про ці проблеми говорили представники бізнесу на круглому столі "Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання".
Зокрема, одним з головних проблемних питань українських експортерів ГМК є недосконалість системи контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦУ). Висновок Верховного Суду від 2022 р. дозволив ДПС використовувати котирування PLATTS як єдине джерело інформації для будь-якої операції ТЦУ в межах гірничо-добувного та паливно-енергетичного секторів.
Але, за словами Володимира Бевза, провідного юрисконсульта "Метінвест Холдинг", цінові котирування PLATTS є результатом суб’єктивного судження, проконтролювати коректність яких неможливо. Тому використання PLATTS у справах контролю ТЦУ може призвести до тиску на бізнес, адже застосування певних котирувань може легко зробити будь-яке експортно-орієнтоване українське підприємство ГМК нерентабельним.
"Згідно даних "великої четвірки" аудиторських компаній, практики використовувати одне джерело інформації при розрахунках ТЦУ не існує ніде у світі! Тож досвід України суперечить міжнародній практиці і дискримінує український бізнес. Варто відзначити, що визнання PLATTS єдиним джерелом інформації для контролю за ТЦ в українському законодавстві не встановлено і є маніпулятивним з боку ДПС, адже ці норми регулюють виключно рентну плату", – пояснює юрисконсульт.
Зі свого боку Наталія Артемчук, координатор податкового комітету Європейської Бізнес Асоціації, зазначила, що об’єднання готує свою позицію щодо неоднозначних підходів податкової служби в питаннях контролю ТЦУ, яку оприлюднять найближчим часом.
Також експортери мають проблему з відшкодуванням ПДВ, через що підприємства втрачають обігові кошти та не можуть здійснювати фінансове планування. Крім того, компанії очікують подальшого послаблення валютних обмежень: наразі великі експортно-орієнтовані компанії чекають розширення встановлених лімітів та умов по виплаті дивідендів та відсотків по "старим" заборгованостям. Адже, попри впровадження пом’якшень валютної регулювання з боку НБУ, проблема обслуговування іноземних кредитів повністю не вирішена.
