Український криголам "Ноосфера" прибув до полярної станції "Академік Вернадський", яка розташована на острові Галіндез. Як повідомив Національний антарктичний науковий центр, судно доставило команду української сезонної експедиції, а також учасників Першої мексиканської антарктичної експедиції.
Зазначається, що шлях з Пунта-Аренасу (Чилі) до "Вернадського" зайняв п’ять днів. Зазвичай бурхлива протока Дрейка була досить спокійною.
"Рухаємося, як по ідеальному автобану: жодних перешкод - тільки швидкість і простір", - так описав перетин проливу Дрейка геофізик Юрій Отруба.
Фахівець є учасником наукової групи українського сезонного загону, до якого також входять біологи, геологи та океанографи. Їхнє основне завдання - відбір зразків у різних середовищах та налаштування нового обладнання.
Інша група "сезону" - технічні фахівці, які на станції займатимуться невідкладними ремонтними роботами.
Співпраця з мексиканськими науковцями
До складу мексиканської експедиції входять четверо геологів. Спільно з українськими вченими вони відбиратимуть проби гірських порід як на суші, з островів навколо станції, так і з дна Південного океану. Як пояснюють науковці, це потрібно для реконструкції палеобіогеографічних і палеокліматичних умов та кліматичних коливань в океані.
"Співпраця з мексиканськими колегами стала можливою завдяки Меморандуму між НАНЦ та Мексиканським агентством антарктичних досліджень Agencia Mexicana de Estudios Antárticos (AMEA), підписаному влітку цього року. Під час подорожі "Ноосферою" іноземні гості вперше спробували страви української кухні, які їм дуже припали до душі", - розповіли у центрі.
Вивчення дна океану
Окрім доставки експедицій, "Ноосфера" забезпечувала проведення досліджень на шляху до станції. Зокрема, українські океанографи вперше запустили в океан системи багатопроменевого ехолоту для зчитування поверхні дна на глибинах до 12 км з роздільною здатністю до 25 см на піксель. Також ехолот "бачить" до 500 м під дном.
"Це очі для наших геологічних морських робіт", - зазначили вчені.
Наступними днями планується розвантаження судна, а також початок нових напрямів робіт на станції.
Більше про завдання "Ноосфери"
Як писав УНІАН, раніше на українському криголамі "Ноосфера" провели важливі геологічні дослідження, які повинні "розказати" про зміну клімату на Землі за останні 20 тис. років. Під час рейсу криголаму з Чилі до української полярної станції "Академік Вернадський" на острів Галіндез вчені продовжили геологічні дослідження Південного океану. Їх розпочали у першому антарктичному сезоні судна (2022 рік), зараз вдалося взяти 7 колонок донних відкладів у 7 точках неподалік станції – у районі протоки Пенола та Френч. Там виявлені тектонічний розлом та льодовикові долини. Зразки вивчатимуть в лабораторіях Києва та Одеси.
