В країні не вщухають протести мікробізнесу проти так званого закону про РРО (реєстратори розрахункових операцій). Мікропідприємці впевнені, що він зашкодить їх бізнесу, але не принесе користі державі. Чи так це? Давайте розбиратися.

Спрощена система оподаткування почала діяти в Україні з 1999 року, як спеціальний податковий режим, запроваджений для зниження податкового навантаження та стимулювання/виведення з тіні мікропідприємництва в Україні. Хоча зазначена система має низку обмежень: об’єму доходу, кількості найманих працівників, видів діяльності. Але вона мінімізує головні ризики ведення бізнесу: обтяжуюче навантаження на ведення бухгалтерського обліку та вплив контролюючих органів на господарську діяльність. Від впровадження нової системи у 1999 році виграли всі: підприємці отримали можливість легалізуватися, бюджет – додаткові надходження від податків.

З поступовим розвитком бізнесу та появою великих мережевих гравців на ринку України, які в свою чергу скористалися можливостями системи спрощеного оподаткування, з 2011 року почалася спроба регулювати даний сектор шляхом перегляду обов’язкових податкових відрахувань. У 2015 році взагалі підіймалося питання про необхідність відмови від спрощеної системи оподаткування та поступове переведення малих підприємців на загальну систему.  Але проти цієї ініціативи вибухнув Податковий майдан.

Відео дня

Як Україна рухалася до тотальної фіскалізації? Питання регулювання мікро бізнесу шляхом впровадження реєстраторів розрахункових операцій (РРО),  як інструменту виведення сірої економіки із тіні, завжди було відкрите.

У липні 2015 року був ухвалений закон, яким було запроваджено обов’язкове використання РРО для  ФОП платників єдиного податку ІІ та ІІІ груп при досягненні ними річного обороту в 1,0 млн. грн. незалежно від виду діяльності.

З 08 травня 2017 року  перелік ФОП платників єдиного податку II-III груп, які мають застосовувати РРО, було розширено і туди потрапили ті ФОП, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Чи дійсно можна реалізувати мету держави шляхом повної фіскалізації? Ключове завдання для влади сьогодні: вирізнити три групи бізнесу – бізнес, який працює в «сіру» (взагалі не зареєстрований), великий бізнес, який подрібнений на ФОПи, та підприємців, котрі завчасно платять податки і створюють робочі місця в першу чергу для себе

З 2019 року  використання РРО стало обов’язковим для тих, хто реалізує лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Які результати? Як показала практика, впровадження фіскалізації по ризиковим групам товарів, на жаль, не допомогло: середній показник в розмірі 50% обороту «в тіні» так і залишився.

В серпні 2020 року було запроваджено обов’язкове ведення товарного обліку, тобто  наявність первинних документів, які підтверджують походження такого товару, для тих, хто реалізує технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів. Також набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», який вводив повну фіскалізацію мікробізнесу, контроль фіскальних органів та нові покарання за порушення: обов’язкове використання РРО (у вигляді класичного або програмного); кешбек (повернення покупцеві грошей за купівлю, якщо він не отримав від продавця чек або отримав, але нефіскалізований); штрафи за порушення правил використання РРО.

Цей закон викликав масові протести та породив громадський рух ФОПів  ІІ та ІІІ груп за свої права. Тому 1 грудня 2020 року народні депутати ухвалили Законопроект №4439-д, яким відтермінували введення повної фіскалізації до 01 січня 2022 року, прив’язали ліміти до мінімальної заробітної плати, скасували кешбек та зберегли знижені штрафні санкції при неналежному використанні РРО.

Основним меседжами нового закону про РРО стали:

  • боротьба з контрабандою;
  • боротьба з недоотриманням податків через оптимізацію з подрібнення великого бізнесу на ФОПи;
  • контроль за обсягами виручки (лімітами) на ФОП.

Головна вимога закону:

  • обов’язкове застосування РРО (класичного або програмного) для всіх ФОП спрощенців, окрім І групи платників єдиного податку (торгівля з лотків на ринках та побутові послуги населенню).

Чи дійсно можна реалізувати мету держави шляхом повної фіскалізації? Ключове завдання для влади сьогодні: вирізнити три групи бізнесу – бізнес, який працює в «сіру» (взагалі не зареєстрований), великий бізнес, який подрібнений на ФОПи, та підприємців, котрі завчасно платять податки і створюють робочі місця в першу чергу для себе.

РРО та боротьба з контрабандою. Перше. Великий бізнес, який використовує можливості спрощеного оподаткування через систему ФОПів, в основному, вже давно працює з РРО. По-перше, РРО допомагає власникам контролювати реалізацію продукції, по-друге, купівля касового апарату на кожен окремий ФОП не завдає великого фінансового навантаження на такий бізнес (період «життя» одного ФОП 1-3 місяці). Як правило, структура бізнесів таких компаній включає повний цикл товарообігу: від імпорту товарів до їх реалізації в роздріб, або вони мають контракти з великими українськими дистриб’юторами і користуються повною підтримкою вендорів (компаній-виробників). Такі компанії мають великий штат юристів та бухгалтерів, які піклуються про відповідність діяльності бізнесу згідно законодавства і наявність всіх правильно оформлених первинних документів.

Друге. «Сірий бізнес» не зареєстрований взагалі, податки до бюджету не платить. Навіть при прописаному в законодавстві штрафи від 17 тис. грн. до 34 тис. грн. за незаконну діяльність, процедура притягнення до відповідальності порушників на практиці майже не працює. По факту, сірий бізнес живить корупційну складову, домовляючись на місці з контролюючими органами. Нові впровадження та вимоги встановити РРО їх не стосуються – їх діяльність знаходиться за межами правового поля.

Третє. ФОП ІІ-ІІІ групи – зареєстровані підприємці з оборотом до 1 млн. грн., які торгують в невеликих магазинчиках на ринках, поза ринками або в інтернет-магазинах. Це – основний сегмент, на який вплине новий закон. Цей сегмент дійсно менш захищений: такі підприємці не мають штату юристів, бухгалтерів, працюють, зазвичай, на межі виживання. Дійсно, велика частина з них не зможе сплатити від 5000 грн за касовий апарат з щомісячним обслуговуванням та долучити додаткового бухгалтера для ведення складу. Тому є ризик, що вони масово, особливо в регіонах, підуть в тінь або закриються.

Так, звичайно, законом передбачена можливість встановити безкоштовний програмний РРО. Але, на жаль, по-перше, програмне РРО не працює без якісного 3G інтернету, з яким в маленьких населених пунктах України є проблеми. І, по-друге, якщо споживач буде вимагати паперовий чек, підприємець, згідно з законом, буде зобов’язаний його надати, а отже, обов’язково мати фіскальний принтер, що збільшить грошове навантаження на такого ФОП.

На жаль, також не буде вирішено питання контролю за легально ввезеною в Україну продукцією шляхом введення обов’язкової наявності підтверджуючих документів – будуть процвітати «чорні дилери», які при необхідності за додаткову плату надрукують з фіктивних компаній весь потрібний пакет документів.

Висновок: Фіскалізація ФОПів ІІ та ІІІ груп, які торгують в невеликих магазинах в інтернеті або офлайн, не дасть очікуваного результату по боротьбі з контрабандою, а створить ще більше фінансове навантаження та передумову для закриття мікробізнесу. Прошу звернути увагу, – що мова йде про роздріб, так як безготівкові операції під РРО не підпадають.

Припинення подрібнення великого бізнесу на ФОПи. Великі мережеві магазини, фітнес-центри дійсно можуть використовувати ФОП задля ведення діяльності. Прямо це не заборонено ні старим, ні новим законом.  Вони мають повний пакет законного обґрунтування своєї діяльності:  сформульовані та ретельно вичитані юристами професійні договори з обслуговування, супроводу, субпідряду ФОПів та організації товарообігу. Як правило, вони вже видають касовий чек в паперовому чи електронному форматі.

ІТ-сектору, до якого також є питання, запропоновані нововведення не стосуються, цей сектор працює по безготівковому розрахунку.

Висновок: Великий бізнес продовжить створювати ФОПи – вони працюють і працюватимуть в існуючому законному руслі.

Фіскалізація ФОПів ІІ та ІІІ груп, які торгують в невеликих магазинах в інтернеті або офлайн, не дасть очікуваного результату по боротьбі з контрабандою, а створить ще більше фінансове навантаження та передумову для закриття мікробізнесу. Прошу звернути увагу, – що мова йде про роздріб, так як безготівкові операції під РРО не підпадають

Боротьба з перелімітом та недоотриманими державою податками. Великий ФОПо-бізнес зі штатом бухгалтерів ретельно контролює, чи не перевищують ФОПи встановлені ліміти на ведення діяльності для ФОПів, і навіть якщо буде незначний переліміт, перейде на іншу систему оподаткування.

Висновок: Навіть якщо ФОП продав в роздріб більше ніж 1 млн. грн. на рік і не поставив РРО, економіку точно цими копійками не врятуєш.

Тож чи дійсно можна подолати контрабанду шляхом повної фіскалізації та контролю первинних документів? – Ні. Спроба впровадити повну фіскалізацю за допомогою РРО в тому вигляді, в якому вона зараз пропонується, спричинить, на жаль, додаткову корупційну складову на місцях від переходу підприємця в тінь, до продажу первинних документів за певний %.

На кого вплине фіскалізація зараз? – На дрібних ФОПів, до яких до цього часу контролюючі органи не могли прийти з перевіркою, та на яких до цього часу ніяким чином не впливали. Впровадження РРО може, на жаль, закрити їх магазинчики або введе їх в тінь, особливо в регіонах, де стоїть питання виживання. COVID-19 сьогодні поставив легальних мікропідпріємців на межу виживання. Ми здійснюємо моніторинг ринку МСБ та спостерігаємо тенденцію переходу ФОПів в наймані працівники та виїзд за кордон на заробітки. Але є також тенденція реєстрації ФОП ІІ групи задля ведення невеликого бізнесу, щоб прогодувати сім’ї тими, хто втратив роботу завдяки кризі.

Що вимагають мікропідприємці? Представники мікробізнесу постійно намагались і продовжують намагатися налагодити діалог з владою з основною метою:

  • перегляду та прийняття законів, які стосуються мікробізнесу, виключно після їх обговорення з представниками мікробізнесу;
  • впровадження мораторію на перевірки мікробізнесу контролюючими органами до завершення реформи Державної податкової та Державної митної служб України відповідно до стандартів ЄС;
  • утворення консультативно-дорадчого органу, що буде опікуватися розвитком мікробізнесу в Україні.

Адже, дійсно, закони та рішення приймалися без консультацій та врахування думки самого мікробізнесу, на який впливають зазначені зміни.

Який вихід із ситуації?  Створювати робочі групи державних представників з представниками мікробізнесу та шукати спільне економічно обґрунтоване рішення, прийнятне для всіх сторін.

Ігор Любаренко, керуючий партнер  консалтингової компанії PaperCloud