фото bank.gov.ua

Кожний із українців має навчитись свідомо жити у новій реальності, коли поруч із нами божевільний сусід із ракетами, який лупить ними по цивільних об’єктах.

Про це у своєму блозі про висновки із кременчуцької трагедії внаслідок влучання ракети в ТЦ Амстор пише Павло Розенко, колишній віце-прем'єр. Він відзначає, що головною проблемою безпеки стала дитяча безтурботність дорослих людей, які під виття сирен та звуки роботи ПРО продовжують займатися повсякденними справами, ігнорують ризики "прильоту".

"Наша безпека та життя кожного з нас – у наших власних руках. Йти в бомбосховища при сигналі тривоги, чи продовжувати займатися своїми справами? Це виключно наше рішення. І нам усім треба усвідомити це. Держава, дбаючи про безпеку своїх громадян, не може приставити до кожного дорослого військового, поліцейського чи волонтера, щоб ті водили нас за руку до укриття", - наголошує експерт на персональній відповідальності кожного.

На думку Розенка, здатність українців адекватно діяти при сигналах повітряної тривоги – це єдиний спосіб зберегти діючий бізнес, економіку, зайнятість та робочі місця під час війни та вистояти в ній.

"Нам усім – кожному – час приймати та відповідати за життєво важливі, але незручні для нашого звичного (не військового) життя рішення. Торгівельні центри, мережі можуть самостійно забезпечити протоколи безпеки у своїх приміщеннях? Можуть. Якщо ми не довіряємо саморегуляції – потрібні законодавчі норми. Але чи не стануть вони черговим регуляторним зашморгом, коли бізнес стане простіше закрити, ніж ТАК працювати? Подивимося неупереджено. Працюючі підприємства, установи, організації – це податки від бізнесу, це доходи держбюджету, це грошове забезпечення військових, зарплати і пенсії для людей. Зрештою, це жива економіка України, наш економічний суверенітет, боєздатність країни", - нагадує експерт, як кожний із українців своєю відповідальністю може робити свій внесок у перемогу, дотримуючись простих правил на час повітряної тривоги.

В нових умовах держава та самі українці мають домовитись по дуже серйозних питаннях, яких не існувало у мирні часи: "Чоловік не зміг ослухатись начальницю та залишився на роботі в момент "прильоту" в торговій точці, яка орендує площу в ТЦ Амстор, — це найяскравіший приклад, коли доля кидає людині на шальки терезів неймовірно складний вибір: боятися начальника, але годувати сім'ю, чи боятися ракет, але залишитися без роботи. Цей кейс яскраво показує, що державі, бізнесу та суспільству необхідно врегулювати дилему між збереженням роботи та збереженням життя", - наголошує Розенко.

"Україна тримається на людях, які діють адекватно ситуації: у мирній тиші – працюємо і допомагаємо ЗСУ та один одному, а під час тривоги переміщуємось у безпечне місце. Або в час небезпеки залишаємось на своєму місці і займаємося своїми справами, але потім не шукаємо винних: "Чому мене, дорослу людину, ніхто за руку не вивів у бомбосховища або хоча б на вулицю". Час ставати відповідальними громадянами своєї країни. Тільки так ми вистоїмо у сутичці з божевільним сусідом-агресором", - підкреслив експерт.