Україна ризикує отримати ще один правоохоронний орган із функціями, які дублюються у різних структурах. Так думку висловили експерти Раді інституційних реформ (РІР), які проаналізували проект Закону «Про бюро економічної безпеки України», прийнятий у першому читанні 3 вересня 2020 року.
Законопроект №3087-д передбачає ліквідацію податкової міліції, оптимізацію структури та штату органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їхніх функцій і створення на їх базі єдиного органу - Бюро економічної безпеки (БЕБ). Основною штатною одиницею нової структури мають стати детективи, які об’єднають функції слідчого та оперативника.
За багатьма ознаками новий проект нагадує іншу законодавчу ініціативу, датовану ще 2015 роком, – створення Служби фінансових розслідувань. Фахівці звертають увагу на те, що законопроект №3087-д не містить чітких принципів взаємодії БЕБ з іншими державними органами – насамперед, у сфері аналітичного забезпечення.
Так, новий орган матиме право отримувати певну інформацію у низки державних служб - у Служби фінансового моніторингу, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інших (а ось про Державну податкову службу у законопроекті навіть не згадується). Планується, що він матиме доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз державних органів. Але порядок такого доступу визначатиметься індивідуально з кожної установою, наголошують експерти. По суті все залежатиме від доброї волі відомства-розпорядника даних.
Варто звернути увагу на штатну чисельність бюро (вона обмежена 4 тисячами працівників) та оплату праці (оклад співробітника становитиме не менше 20 прожиткових мінімумів, тобто, близько 44 тис грн., плюс різноманітні доплати й премії). Рядовий працівник бюро зароблятиме щомісяця понад 60 тис грн. Але здорова конкуренція й достойна винагорода за працю можуть бути знівельовані помилковим підходом при створенні Бюро.
Прикінцеві положення законопроекту передбачають також зміни до чинних Кримінального та Кримінально-процесуального Кодексів України (КК та КПК). Фахівці звертають увагу на те, що повноваження та сфера компетенції директора НАБУ будуть делеговані директору Бюро економічної безпеки. А в ст. 41 КПК автори проекту пропонують внести зміни, які надають пріоритет підслідності саме Бюро економічної безпеки або НАБУ.
Детективи бюро матимуть право вести слідство за ст. 206-2, 210, 211 Кримінального кодексу України у разі, якщо цим не займається НАБУ. Також у КК має з’явитися нова стаття, яка запровадить відповідальність за шахрайство з ПДВ, підробку документів, акцизу, доведення банку до банкрутства тощо.
Проте особливої уваги варто те, що ключові статті Кримінального Кодексу – ст. 201 «Контрабанда» та ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом» - залишилися у підслідності Митної служби, СБУ та НАБУ. Подібний підхід викликає чимало питань.
Сьогодні в державі вже діють декілька правоохоронних структур, які прямо чи опосередковано займаються економічними злочинами. Це НАБУ, НАЗК, ДБР, СБУ, Нацполіція. Ефективність їхньої часто розрізненої і неузгодженої роботи дуже низька. Натомість, бізнес і держбюджет зазнають додаткового тиску.
«Зі створенням Бюро економічної безпеки Україна отримає ще один правоохоронний орган - клон нинішньої податкової міліції з її репресивно-слідчим ухилом і браком аналітики, - зазначає Олександр Кучеренко, член правління Ради інституційних реформ. – Натомість ми давно виступаємо за створення єдиного централізованого органу на базі Податкової і Митної служб, Служби фінансового моніторингу, Служби фінансового аудиту та Служби фінансових розслідувань. Важливо, щоб він мав спільну автоматизовану інформаційно-аналітичну систему (з повним і безперешкодним доступом до відповідних баз даних), реалізовував податкову й митну політику, здійснював контроль над дотриманням податкового та митного законодавства, розслідував фінансові злочини. Так цей єдиний орган буде забезпечуватиме й стабільність і безпеку роботи бізнесу, й ефективне реагування на тіньові схеми».
