В Україні набрав чинності закон про примусове виконання судових рішень, який передбачає відновлення арештів коштів на рахунках окремих клієнтів, які були тимчасово зняті на початку воєнного стану.
Як розповів УНІАН приватний виконавець, кандидат юридичних наук Андрій Авторгов, це стосується примусового виконання судових рішень, що в Україні покладено на державних та приватних виконавців.
"З метою виконання судового рішення виконавець має право звертати стягнення на кошти боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Арешт коштів у боржника відбувається шляхом направлення виконавцем постанови про арешт коштів до відповідної банківської установи", - сказав експерт.
За його словами, у березні 2022 року, тобто з початком повномасштабної агресії, були ухвалені зміни до Закону України "Про виконавче провадження". Зазначеними змінами було передбачено, що тимчасово, до закінчення воєнного стану фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень.
"Тобто ця норма стосувалась виключно боржників за судовими рішеннями про стягнення грошових сум до 100 тис. грн. з метою залишення їм коштів, достатніх для життєвих потреб в умовах війни. Принагідно зазначу, що це жодним чином це не була законодавча заборона на виконання таких судових рішень. Тобто виконавець мав право звертати стягнення на інше майно таких боржників", - пояснив Авторгов.
При цьому законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану", який набрав чинності 6 травня 2023 року, було скасовано норму про можливість боржникам здійснювати видаткові операції з арештованих рахунків.
"Натомість зазначеним законом для всіх боржників, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, дозволено здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій", - розповів юрист.
У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок боржника в одному банку. За словами Авторгова, це можуть бути як боржники по ЖКГ, мікрокредитам, так і боржники по шкоді, заподіяній ДТП, затопленням квартири, позики тощо.
"В ситуації, що склалася, я би радив боржникам зберігати спокій, позаяк ані державний, ані приватний виконавець не стягне з них більше, аніж визначено законом та рішенням, та звертатися до виконавців з заявами про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій. Якщо ж рішення суду було виконано, і особа вже не є боржником - з клопотанням про повторне надсилання виконавцем до банку постанов про зняття арешту", - зазначив юрист.
Примусове стягнення боргів - що відомо
Як повідомляв УНІАН, 6 травня набув чинності Закон 3048-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану".
При цьому, під час дії воєнного стану всі боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму, яка протягом одного календарного місяця не перевищує два мінімальні розміри заробітної плати (наразі це сумарно складає 13400 грн, - УНІАН).
Співзасновник Monobank Олег Гороховський повідомляв, що його фінустанова, як і інші банки, поверне тимчасово зняті після початку війни арешти на кошти на рахунках окремих клієнтів. За його словами, це рішення торкнеться близько 436 тисяч клієнтів "Моно".
