Європейські країни підходять до питань легалізації грального бізнесу таким чином, що на перше місце завжди ставиться соціальний аспект – тобто питання наповнення бюджету не превалюють над соціальними ризиками, а Кабінет міністрів України у свою чергу висунув отримання доходу на перший план у своєму законопроекті про легалізацію грального бізнесу.
Таку думку в коментарі "Апострофу" висловив юридичний радник різних країн ЄС та європейських операторів грального бізнесу Філіп Флеммінк.
На його думку, в першу чергу, політика азартних ігор має допомагати запобігти порушенням й убезпечити споживача. Другий пріоритет при легалізації - запобігання можливості відмивання грошей.
"Навіть якщо сама політика була спрямована на наповнення бюджету, в кінцевому результаті вона не має зводитися лише до отримання якихось дивідендів", - зауважив європейський фахівець у галузі.
Експерт Українського інституту майбутнього Олександр Чабаненко також вказав на проблему відповідного законопроекту, де не врахована соціальна складова. На його думку, український уряд після ухвалення законопроекту в такій редакції може повторити досвід Грузії, де соціальний аспект був лише посиленим в гонитві за інвестиціями.
"Необхідна зміна пріоритетів закону про гральний бізнес. Він - в першу чергу, не про наповнення бюджету, збільшення кількості туристів, залучення інвестицій (як раз такі гасла були в Грузії - з наступними, на жаль, негативними результатами), а про регулювання соціальної проблеми (ігроманії) і встановлення законних, прозорих і зрозумілих правил ринку, що є передумовою надходжень до бюджету", - зазначив експерт.
