этот материал доступен на русском

Організатори проекту #Бізнес_Реанімація запропонували українському уряду заходи з порятунку малого й середнього бізнесу

13:32, 08 квітня 2020
Різне
3046 0
Олександр Кучеренко

Рада інституційних реформ, яка об'єднує експертів у галузях фінансів, права, менеджменту та підприємців, звернулася до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з низкою ініціатив щодо порятунку малого й середнього бізнесу. Сьогодні цей сегмент включає більш ніж 90% вітчизняних приватних підприємств й найбільше потерпає від економічної кризи й наслідків пандемії COVID-19.

Свої ініціативи організація висунула в рамках громадського проекту #Бізнес_Реанімація, а в їх основу поклала пропозиції реальних підприємців, діалог з якими було проведено за допомогою онлайн-майданчиків Ради інституційних реформ. На підтримку відкритого Звернення команда проекту створили відео, в якому справжні українські підприємці з різних сфер діяльності розповідають власні історії виживання й, зокрема, про вже застосовані ними антикризові заходи. Також вони наголошують на важливих для них аспектах державної підтримки бізнесу у такий скрутний час.

У Раді інституційних реформ наголошують, що нещодавно прийняті Верховною Радою законопроекти №3219, 3220 та 3275, спрямовані на підтримку населення та бізнесу в умовах карантину, не вирішують усіх проблем, пов’язаних із новими викликами.

Так у рамках діалогу з підприємцями стало відомо про найпоширеніші проблеми, з якими сьогодні стикаються вітчизняні малі та середні підприємства. Це, зокрема:

- неможливість вчасної та в повному обсязі виплати зарплати найманим працівникам;

- відсутність механізму повного звільнення від орендної плати на період форс мажору  підприємств, які законодавчо обмежені у діяльності;

- відсутність програм дотацій для малого бізнесу та антикризового кредитування банками;

- надмірне податкове навантаження;

- безпричинне блокування реєстрації податкових накладних;

- штучне гальмування грошових переказів банківськими установами;

- невідповідність граничного порогу доходів для платників єдиного податку рівню девальвації національної валюти.

Автори Звернення сформулювали 5 ініціатив до уряду:

1. Мінімізувати загальний податковий та фінансовий тиск на малий та середній бізнес, а саме:

• скасувати всі неформальні директиви, які обмежують грошові перекази всередині країни;

• банки та податкова служба не повинні вимагати документи при проведенні кожної операції;

• скасувати безпосередні особисті контакти представників держустанов і банків із бізнесом;

• заборонити блокування банківських рахунків малого та середнього бізнесу;

• поновити мораторій на перевірку малих підприємств до кінця року;

• скасувати будь-яку податкову та фінансову звітність за І квартал 2020 року;

• надати чіткі роз’яснення щодо епідемії як форс-мажору й звільнити від відповідальності всіх, хто не зміг виконати свої зобов’язання у зв’язку із введенням карантину;

• відкласти будь-які судові засідання за позовом держструктур (виняток - перебування обвинуваченого під вартою) до завершення карантину.

2. Забезпечити можливість отримання кожним підприємством овердрафту, сума якого має розраховуватися відповідно до обсягу зареєстрованих цим підприємством у І кварталі 2019 року податкових накладних.

3. Стимулювати розвиток онлайн-бізнесу та малих підприємств, зокрема:

• звільнити кур’єрські та логістичні компанії від ПДВ на період дії карантину;

• зобов’язати державного поштового оператора на час карантину безоплатно доставляти відправлення вітчизняних інтернет-магазинів;

• зменшити ЄСВ удвічі - це спонукатиме підприємців офіційно оформляти працівників; 

• врегулювати положення Закону №540-IХ від 30.03.2020, створивши простий та дієвий механізм звільнення від плати за користування майном та виключивши можливості різних тлумачень цієї норми.

4. Запровадити кредитні проекти зі збереження вітчизняного економічного потенціалу, а саме:

• кредити під 0% річних виключно для виплати зарплати працівникам, які перебувають удома на карантині;

• стабілізаційні кредити під 3-5% річних для малих та середніх приватних підприємств, які знаходяться на межі банкрутства;

• зберегти кредити для бізнесу під 5/7/9% річних і тим самим пожвавити кредитування відразу після закінчення карантину.

5. Відстрочити сплату ЄСВ на півроку. Податок має бути задекларований, але сплата (без пені та штрафних санкцій) відбудеться після виходу країни з карантину.

«Нам усім слід згуртуватися навколо питання порятунку вітчизняного бізнесу. Вже запроваджені в Україні антикризові рішення спрямовані, насамперед, на підтримку великих компаній. Натомість реанімаційних заходів потребують саме малі та середні підприємства. Особливо гостро для цієї категорії стоїть питання повного звільнення від орендної плати в період форс-мажору. Щодо цього ми розробляємо окремі ініціативи й документи», - наголосив голова Ради інституційних реформ Олександр Кучеренко.

Відео на підтримку Звернення, створене продакшн студією Cinemagic, можна подивитися тут:

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter