За попередніми даними, міжнародні валютні резерви Національного банку України в червні цього року виросли на 10,5% – до 29,5 млрд. дол. Про це повідомляється на сайті Нацбанку.

Згідно з повідомленням, у червні ц.р. на міжбанківському валютному ринку України зберігалося домінування пропозиції іноземної валюти над попитом на неї. Завдяки цьому Нацбанк продовжував поповнювати міжнародні резерви, купуючи іноземну валюту. Позитивне сальдо його валютних інтервенцій в червні становило 864,6 млн. дол.

За даними НБУ, впродовж червня гривня демонструвала підвищення своїх ринкових котирувань щодо долара США: на міжбанківському ринку вона зміцнилася на 0,19% – до 7,9053 грн./дол., а на готівковому, з операцій продажу доларів США, – на 0,42%, до 7,9141 грн./дол.

Відео дня

Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про внесення змін до статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо забезпечення прав вкладників комерційних банків.

Як передає кореспондент УНІАН, «за» ухвалення відповідного рішення проголосували 260 народних депутатів з 372, зареєстрованих в сесійній залі.

Законом передбачається скорочення з шести до трьох місяців терміну дії мораторію на задоволення вимог кредиторів під час роботи в банку тимчасової адміністрації та заборона поширювати мораторій на вимоги фізичних осіб щодо виплати коштів за договорами депозитних вкладів банку.

Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики".

Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення даного рішення проголосували 259 народних депутатів із 279 зареєстрованих в сесійній залі.

Цим Законом визначаються засади внутрішньої політики України у сферах розбудови державності, розвитку місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, формування інститутів громадянського суспільства, національної безпеки і оборони, в економічній, соціальній і гуманітарній сферах, в екологічній сфері та сфері техногенної безпеки, а також засади зовнішньої політики України.

Основними засадами внутрішньої політики у сфері розбудови державності є розвиток демократії шляхом удосконалення механізму державного управління, здійснення парламентського контролю; вдосконалення системи проведення виборів до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування; модернізація системи державної служби з урахуванням європейського досвіду на принципах професійності та політичної нейтральності тощо.

Основними засадами внутрішньої політики у сфері національної безпеки і оборони є забезпечення життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у зовнішньополітичній, оборонній, соціально-економічній, енергетичній, продовольчій, екологічній та інформаційній сферах; зміцнення обороноздатності держави, посилення відповідальності органів державної влади всіх рівнів за неналежну підготовку і забезпечення безпеки держави; реформування Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення їх максимальної ефективності та здатності оперативно реагувати на потенційні загрози Україні, надання особливої уваги прикриттю повітряного і морського простору держави, всебічному забезпеченню Збройних Сил України; забезпечення поступового переходу до комплектування Збройних Сил України на контрактній основі, насамперед за спеціальностями, що визначають боєздатність підрозділів тощо.

Основними засадами внутрішньої політики в гуманітарній сфері є реалізація державної мовної політики на основі норм національного та міжнародного права, забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської, інших рідних мов громадян України; створення суспільного мовлення та надання державної підтримки національному інформаційному продукту, здійснення заходів щодо захисту національного інформаційного простору тощо.

Законом передбачено, що Україна як європейська позаблокова держава здійснює відкриту зовнішню політику і прагне співробітництва з усіма заінтересованими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав, груп держав чи міжнародних структур.

Основними засадами зовнішньої політики є забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права; забезпечення дипломатичними та іншими засобами і методами, передбаченими міжнародним правом, захисту суверенітету, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів України, її політичних, економічних, енергетичних та інших інтересів. також передбачене дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах, пріоритетність участі у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки, продовження конструктивного партнерства НАТО та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес та забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі. Визначення та реалізація засад внутрішньої і зовнішньої політики здійснюються на основі тісної взаємодії та координації зусиль Верховної Ради України, Президента України, Кабінету міністрів України, міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади у цьому напрямку.

Контроль за дотриманням засад внутрішньої і зовнішньої політики здійснюється Верховною Радою України, Президентом України, Радою національної безпеки і оборони України, Кабінетом міністрів України, іншими органами державної влади у межах їх повноважень, визначених Конституцією і законами України.

Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Адміністрація Президента України внесла до проекту Податкового кодексу пропозиції, які узгоджують його з економічною програмою глави держави Віктора ЯНУКОВИЧА.

Про це повідомляє прес-служба глави держави з посиланням на представника Президента в парламенті Юрія МІРОШНИЧЕНКО.

У повідомлені зазначається, що детальний аналіз ухваленого у першому читанні проекту Податкового кодексу, проведений фахівцями Адміністрації Президента України, виявив ряд неузгодженостей законопроекту з Програмою економічних реформ.

Відтак Ю.МІРОШНИЧЕНКОМ під час підготовки законопроекту до другого читання були внесені пропозиції змін і доповнень до проекту Податкового кодексу, спрямовані на реалізацію політики, закладеної у президентській Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки.

Зокрема, зважаючи на те, що проект Кодексу не враховує такі положення Програми, як запровадження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосування принципу рентного доходу під час справляння до бюджету платежів за користування надрами, запропоновано доручити Кабінету міністрів України внести до 1 травня 2011 року законопроекти щодо доповнення Кодексу відповідними положеннями.

Низка положень проекту Податкового кодексу потребують коригування, оскільки не узгоджуються із закладеною у Програмі політикою щодо дерегуляції та лібералізації підприємницької діяльності.

Так, з метою запобігання розширенню підстав для втручання податкових органів у діяльність суб’єктів господарювання та недопущення посилення адміністративного тиску на платників податків передбачено виключення з проекту норм щодо запровадження таких нових форм контрольних заходів, як обстеження житла громадян, опитування фізичних осіб, дореєстраційний візит податкових органів та органів реєстрації, контрольні перевірки тощо.

Також скорочується запропонований у проекті кодексу перелік обставин, які дозволяють податковим органам здійснювати документальні виїзні позапланові перевірки. Зволіканню із проведенням перевірок, що негативно позначається на роботі підприємств, запобігатиме скасування можливості зупинення керівником податкового органу проведення перевірок, а також зменшення їх тривалості.

Представник Президента України у Верховній Раді України наполягатиме на врахуванні позиції, яка передбачає, що у разі, коли норми кодексу або іншого закону з питань оподаткування припускають неоднозначне трактування прав та обов`язків платників податків, контролюючих органів, рішення приймається на користь платника податків.

На упорядкування процедури бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема, спрямовано виключення норми щодо диференціації терміну відшкодування податку та його подовження залежно від виду здійснених господарських операцій, запровадження відповідальності держави за несвоєчасне відшкодування ПДВ. При цьому загальний строк проведення перевірок правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ пропонується скоротити з 60 до 40 днів.

Звуженню підстав для проявів корупції з боку працівників контролюючих органів сприятиме передбачена у пропозиціях можливість стягнення донарахованих податкових зобов’язань, визначених за непрямими методами, лише у судовому порядку. Також пропонується виключити норму щодо безспірного стягнення до бюджету за рішенням податкових органів коштів платника податків з рахунку у банку та визначити, що таке стягнення можливо здійснювати лише на підставі рішення суду.

Норми проекту Податкового кодексу приводяться у відповідність з проектом Бюджетного кодексу в частині скасування можливості здійснення непрозорих не грошових розрахунків з бюджетом.

З метою недопущення порушення конкуренції у підприємницькому середовищі пропонується не запроваджувати спеціальні податкові режими для платників, які реалізують окремі інвестиційні проекти, що зареєстровані у встановленому урядом порядку.

Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття номера облікової картки фізичної особи платника податків, запропоновано зберегти раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов`язкових платежів.

На думку Ю.МІРОШНЕЧЕНКА, за умови врахування відповідного комплексу змін і доповнень до проекту Податкового кодексу цей кодекс насправді працюватиме на стимулювання економічного розвитку.

Оцінна сума докапіталізації українських банків за результатами стрес-тестування становить 40 млрд. грн.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив в інтерв`ю УНІАН заступник голови правління Національного Банку України Василь ПАСЕЧНИК.

«Докапіталізація може здійснюватися як шляхом збільшення капіталу банку, так і шляхом покращення стану активів», - сказав В.ПАСЕЧНИК.

При цьому він зазначив, що близько 30 млрд. грн. буде докапіталізовано за рахунок грошей, решта суми – за рахунок покращення якості активів.

Заступник голови Нацбанку відзначив, що під час проведення стрес-тестування градація банків здійснювалася не за групами: вони були розподілені на банки, які працюють в нормальному режимі, банки, в яких введено тимчасову адміністрацію, і банки, які було докапіталізовано за участю держави.

За його словами, проводилася оцінка не тільки достатності капіталу, порівняно з активами, а також відповідності статутного регулятивному капіталу. Тобто, він пояснив, ті банки, в яких статутний капітал перевищує регулятивний (згідно із законодавством, цього не має бути), повинні збільшити свій капітал першого рівня.

В.ПАСЕЧНИК висловив упевненість в тому, що переважна більшість банків, які вимагають докапіталізації, проведуть її нормально.

«Просто вони підійшли дуже принципово і критично до формування резервів, і у зв`язку з цим у них виникла потреба докапіталізації», - сказав В.ПАСЕЧНИК.

Заступник голови Нацбанку також відзначив, що банки, в яких держава нещодавно придбала контроль, також вимагають докапіталізації. У цих кредитно-фінансових установ адекватність капіталу на прийнятному рівні, але є питання щодо відповідності та регулятивного капіталу.

За словами В.ПАСЕЧНИКА, Нацбанк надав результати стрес-тестування Міжнародному валютному фонду, який дав їм нормальну оцінку.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ створив Координаційний центр з упровадження економічних реформ.

Відповідний указ розміщено на офіційному сайті глави держави.

Згідно з указом, основним завданням Координаційного центру є сприяння впровадженню положень Програми економічних реформ на 2010 -2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада».

Зокрема, Координаційний центр проводитиме аналіз і моніторинг упровадження Кабінетом міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування положень програми, готуватиме регулярні звіти про хід реалізації передбачених нею реформ.

Крім того, на Координаційний центр покладається здійснення, у тому числі із залученням провідних вітчизняних та іноземних учених, фахівців, зокрема, іноземних експертів, експертну оцінку проектів законів та інших нормативно-правових актів щодо їхньої відповідності положенням програми, а також підготовка пропозицій щодо актуалізації заходів і механізмів здійснення економічних реформ, передбачених програмою, та вносить їх на розгляд Президентові України, Комітету з економічних реформ.

Вищим керівним органом Координаційного центру, який визначає основні напрями діяльності Координаційного центру, спрямовує його роботу на виконання основного завдання, забезпечує його взаємодію з Комітетом з економічних реформ, здійснює контроль за діяльністю Координаційного центру, є Колегія Координаційного центру.

До складу колегії входять прем`єр-міністр України та голова Верховної Ради України (за згодою) – співголови колегії, перший заступник глави Адміністрації Президента України, який є виконавчим секретарем Комітету з економічних реформ (заступник співголови колегії), глава Адміністрації Президента України, віце-прем`єр-міністр України, до компетенції якого належать питання здійснення економічних реформ, а також уповноважений коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді України представник (секретар колегії). Співголови, заступник співголови, секретар та інші члени колегії беруть участь у її роботі на громадських засадах.

Крім того, В.ЯНУКОВИЧ своїм указом затвердив граничну чисельність працівників Координаційного центру у кількості 35 штатних одиниць, скоротивши відповідно граничну чисельність працівників Національного інституту стратегічних досліджень.

(УНІАН)