Літак Президента Польщі Леха Качинського 10 квітня 2010 року на військовому аеродромі під Смоленськом розбився через намагання пілотів «сісти будь що».
Як передає власний кореспондент УНІАН у Росії, про це сьогодні на прес-конференції в Москві повідомила голова Міждержавного авіаційного комітету Тетяна АНОДІНА.
«За висновком льотних експертів і авіаційних психологів, присутність головнокомандувача ВВС Республіки Польщі Анджея Блазіка в пілотській кабіні аж до зіткнення літака із землею чинила психологічний тиск на ухвалення рішення командиром про продовження зниження в умовах не виправданого ризику з домінантною метою виконання посадки будь що», - сказала Т.АНОДІНА
Вона повідомила, що Технічна комісія МАК встановила, що безпосередніми причинами катастрофи стало не ухвалення екіпажем своєчасного рішення про відхід на запасний аеродром, а також зниження в умовах невидимості наземних орієнтирів до висоти, яка значно нижче від встановленої керівником польотів для відходу на другий круг – 100 м з метою переходу на візуальний політ. Окрім цього, додала вона, екіпаж одержував неодноразово і своєчасно інформацію про фактичні метеоумови на аеродромі «Смоленськ - Північний», які були значно гірше за встановлений для цього аеродрому мінімум.
За її словами, причиною катастрофи також стала відсутність належної реакції і необхідних дій при неодноразовому спрацьовуванні системи раннього попередження про зіткнення із землею TABS.
Т.АДОНІНА підкреслила, що все це привело до зіткнення літака з перешкодами і землею, його руйнування і загибелі екіпажа і пасажирів.
Як повідомляв УНІАН, Смоленська авіакатастрофа 10 квітня 2010 року забрала життя 96 польських громадян, більшість з яких була високопоставленими урядовцями, які разом із Президентом Польщі Лехом Качиньським летіли на заходи з нагоди 70-х роковин Катиньської трагедії.
Наприкінці грудня 2010 року глава уряду Польщі Дональд ТУСК назвав неприйнятним проект рапорту МАК про причини Смоленської авіакатастрофи, який російська сторона передала Польщі наприкінці жовтня і в якому основна вина за трагедію покладена на пілотів.
Польська урядова комісія передала до МАК майже 150 сторінок зауважень до 210-сторінкового документа.
Росіяни відразу після катастрофи заявляли, що диспетчери попередили екіпаж літака Л.Качиньського про те, що через сильний туман на Смоленському аеродромі "немає умов для посадки".
Разом із тим, диспетчери не закрили аеропорт і дозволили пілотам вийти на висоту ухвалення рішення - 100 метрів, на якій пілот повинен був вирішити: спробувати посадити машину або відійти на так званий "другий круг" або запасний аеродром.
Росіяни заявляли, що не закрили аеродром тільки для того, щоб не викликати дипломатичний скандал, і нібито сподівалися, що пілоти не наважаться посадити машину.
Оприлюднена польськими владами стенограма розмов у кабіні пілотів свідчить, що диспетчер 4 рази підтвердив правильність курсу літака Л.Качиньського, зокрема, на висоті 100 метрів. Проте літак, замість того щоб опинитися на початку злітно-посадочної смуги, розбився за один кілометр від неї.
Диспетчер наказав пілотам припинити зниження, коли літак вже був на висоті 50-40 метрів, а наказ відійти "на другий круг" пролунав за частку секунди до того, як машина врізалася в землю. Згідно з встановленими в авіації процедурами, диспетчер повинен був дати дозвіл на посадку або наказати відійти на "другий круг" на висоті ухвалення рішення.
