Фінанси
Парламент Греції остаточно затвердив програму із введення жорстких економічних заходів у країні. В рамках нових заходів влада Греції збільшить податки і скоротить заробітну плату, передає Reuters.
Після вжиття даних заходів Греція одержить черговий транш кредитів, які утримують країну від дефолту.
За прийняття програми жорстких заходів проголосували всі депутати правлячої соціалістичної партії, за винятком одного.
Країни СНД можуть ввести захисні заходи для українських товарів у разі створення зони вільної торгівлі України і ЄС.
Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це на прес-конференції в Москві сказав відповідальний секретар Комісії Митного союзу, заступник генерального секретаря ЄврАзЕс Сергій ГЛАЗЬЄВ, коментуючи угоду про зону вільної торгівлі в рамках Співдружності.
«Загрози, які можуть тут виникнути, пов`язані з тим, що кожна з держав зберігає самостійність у пошуку третіх партнерів, з якими вони можуть теж укладати угоди Вільної торгівлі. Я спеціально говорю це для України тому, що, як мені здається, загроза цій угоді (про ЗВТ у рамках СНД) головним чином виходить від того проекту угоди про ЗВТ із ЄС, який Україна зараз готує», - сказав С.ГЛАЗЬЄВ.
Він повідомив, що в цьому договорі є спеціальна стаття, яка обумовлює, що якщо хтось зі сторін укладає відносини про вільну торгівлю з третьою стороною, тоді необхідно проводити консультації.
«У випадку, якщо, розкриття нашої зони вільної торгівлі через одного з учасників якомусь третьому великому партнеру загрожує інтересам інших сторін, можуть проводиться консультації, й на їх підставі – вводитися заходи із захисту спільного ринку», - сказав С.ГЛАЗЬЄВ.
Він підкреслив, що ця загроза цілком реальна з урахуванням того, що не дуже добре йдуть справи з адмініструванням правил походження товарів.
С.ГЛАЗЬЄВ підкреслив, що відкриття українського ринку для ЄС, а через ЄС і для Туреччини дуже турбує.
«Консультації на цю тему не проводилися, і я не виключаю, що в будь-який момент одна зі сторін вимагатиме консультацій з Україною з приводу зони вільної торгівлі з ЄС», - сказав С.ГЛАЗЬЄВ.
За його словами, в цьому випадку, якщо уряди визнають, що виникає загроза для взаємної торгівлі, ця угода може почати розмиватися.
«Замість подальшої інтеграції ми можемо отримати нові бар`єри», - сказав він.
Висока питома вага продовольчих товарів у структурі індексу споживчих цін (ІСЦ) стримувала підвищення ІСЦ, проте ціни 80% товарів споживчого кошика збільшилися.
Про це йдеться в експрес-оцінці інфляції (вересень 2011 року), розміщеній на сайті Національного банку України.
Згідно з повідомленням, зміна ІСЦ у вересні становила 0,1% (-0,1% за вирахуванням сезонного чинника) порівняно з 2,9% у вересні минулого року, що й визначило істотне уповільнення інфляції в річному вимірі (до 5,9% порівняно з 8,9% у серпні).
Також зазначається, що, як і в попередні 3 місяці, істотно вплинули на зміну ІСЦ чинники пропозиції (зміна небазового ІСЦ – "мінус" 0,8%, внесок у зміну ІСЦ - "мінус" 0,3 п. п.).
Зростання небазового ІСЦ у річному виразі сповільнилося до 3,6% (17,1% - у червні). За рахунок високого урожаю серед компонентів небазового ІСЦ у вересні найбільше знижувалися ціни на овочі і фрукти ("мінус" 11,6% і "мінус" 3,2% відповідно). Висока внутрішня пропозиція за наявності ставок експортного мита зумовила зниження цін на крупи і борошно. Таким чином, сирі продукти в річному вимірі подешевшали на 3,1% ("мінус" 0,9% за місяць). Адміністративні ціни також знижувалися ("мінус" 0,8% - зміна за місяць, внесок в ІСЦ - "мінус" 0,1 п. п., річні темпи становили 12,8%) внаслідок падіння цін на цукор.
Зростання базового ІСЦ другий місяць поспіль становить 0,8% (внесок в ІСЦ — 0,4 п. п.). 0,5 п. п. зростання базового ІСЦ зумовлене подорожчанням продуктів харчування з високим ступенем обробки.
Незважаючи на зміцнення номінального ефективного обмінного курсу гривні, вузький базовий ІСЦ зріс на 0,5%, проте річні темпи збільшення непродовольчої інфляції залишаються низькими (3%).
В НБУ зазначають, що в річному вимірі базова інфляція продовжила уповільнення (до 8,1%) і наблизилася до цільового значення на кінець 2011 року 7,9% (згідно з меморандумом з МВФ).
Прискорення місячних темпів збільшення Індексу цін виробників (ІЦВ) (1,2% у вересні порівняно з 0,5% у серпні і 0,1% у липні) пов`язане з підвищенням цін на електроенергію на 4,6%.
Це, на думку НБУ, зумовило прискорення річних темпів зростання ІЦВ до 21,3%.
Україна і ЄС узгодили двосторонні захисні заходи щодо автомобілів і експортних мит.
Про це власному кореспондентові УНІАН у Брюсселі повідомив Уповноважений Кабінету міністрів України з питань європейської інтеграції Валерій ПЯТНИЦЬКИЙ.
"По суті справи, було вирішено два питання, які стосуються торгівлі товарами. Це питання експортних мит і питання доступу на ринок автомобілів", - сказав В. ПЯТНИЦЬКИЙ.
Зокрема, він сказав, що сторони погоджували питання лібералізації стосунків у попередні раунди переговорів, а під час останніх зустрічей у Брюсселі цього тижня були погоджені двосторонні захисні механізми.
Так, що стосується доступу на ринок автомобілів, то, за словами В. ПЯТНИЦЬКОГО, після набуття чинності угоди про асоціацію Україна зможе відновлювати імпортне мито до їх нинішнього рівня у10% у разі різкого росту імпорту автомобілів, і різкого збільшення їх частки на ринку, порівняно з базовим періодом, за який узяли імпорт автомобілів у 2005-2007 роках.
"Якщо об`єм імпорту у будь-якому подальшому році не досягає цього рівня у процесі лібералізації, то ми, природно, не застосовуємо ніяких заходів. Якщо ж він перевершує цей рівень, тоді є ще один параметр: частка на ринку", - зазначив В. ПЯТНИЦЬКИЙ.
За його словами, параметр частки на ринку важливий, оскільки бувають "хороші" і "погані" роки продажів, коли загальна кількість проданих в Україні автомобілів може значно відрізнятися.
"І ми домовилися з ЄС про те, що в таких випадках, випадках хороших років, параметр частки на ринку також застосовуватиметься. І якщо об`єм імпорту не перевищуватиме частку на ринку, ми також не застосовуватимемо захисних заходів. Але якщо він перевершить цю частку, тоді ми маємо право ввести мито у розмірі того, яке діє на сьогодні» - сказав Уповноважений Кабміну.
При цьому він зазначив, що передбачена спеціальна процедура повідомлення європейської сторони і консультацій, які не можуть бути заблоковані.
За його словами, схожа схема застосовуватиметься і щодо найбільш чутливих для України товарів, на які встановлено експортне мито, зокрема, на насіння соняшника, шкіри і лом кольорових металів.
"Я вважаю, що наші колеги з аграрного сектора, які завжди були стурбовані цим питанням, і, зокрема, виробники олійних культур, напевно, мають бути задоволені досягнутими результатами. Але про це ми вже від них дізнаємося", - сказав В. ПЯТНИЦЬКИЙ.
Він також додав, що такі захисні заходи будуть тимчасовими, і у разі їх введення, як правило, діятимуть до кінця поточного року.
"Справа у тому, що кожен новий рік - це нова статистика", - підкреслив він.
Енергетика
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України (МКМТ) продовжила на 60 днів спеціальне розслідування стосовно імпорту в Україну окремих продуктів переробки нафтової сировини (бензину марки А-76 (А-80), А-92, А-95, дизельного пального, мазуту, пічного палива, скрапленого газу, бітуму дорожнього, масла) незалежно від країни походження й експорту.
Про це йдеться у повідомленні МКМТ, опублікованому сьогодні в газеті «Урядовий кур`єр».
Згідно з повідомленням, МКМТ розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про хід проведення спецрозслідування.
За результатами розгляду, відповідно до статті 8 Закону України «Про застосування спеціальних заходів стосовно імпорту в України», комісія ухвалила рішення про збільшення терміну проведення розслідування на 60 днів.
Нагадаємо, згідно із законодавством, термін розслідування становить 270 днів, але може бути продовжений до 330 днів.
Україна і ЄС остаточно визначили формулу, за якою вирішуватимуться проблемні ситуації в разі припинення поставок російського газу в ЄС транзитом через Україну в рамках нової угоди про асоціацію.
Про це власному кореспондентові УНІАН у Брюсселі повідомили головні переговірники з українського боку: Уповноважений Кабінету міністрів України з питань європейської інтеграції Валерій П’ЯТНИЦЬКІЙ і директор Департаменту зовнішніх економічних відносин Міністерства аграрної політики і продовольства України Тарас КАЧКА.
«Формулу знайдено. Більше за те, вона не передбачає явних компенсацій, на яких європейці свого часу наполягали. Є прискорені процедури врегулювання спорів, є питання, пов`язані з певними гарантіями», - зазначив В.П’ЯТНИЦЬКІЙ.
Т.КАЧКА, у свою чергу, уточнив, що в рамках СОТ існує процедура врегулювання спорів між державами.
За його словами, вона передбачає, що сторони вибирають арбітрів, арбітри півроку слухають справу, потім видають свій звіт, який, по суті, є судовим рішенням. При цьому сторона, яка визнана винною, має розумний термін виконати це рішення. Якщо вона не виконує його, то сторона, що виграла, може повернутися до тих же арбітрів з проханням встановити, що сторона, яка програла, не виконала їхніх рішень і порекомендувати, як саме воно повинне бути виконане. Якщо ж рішення все одно не виконується, тоді сторона, що виграла, може в односторонньому порядку вжити у відповідь заходи.
«Коли європейці зробили нам першу пропозицію з енергетики, вони сказали, що все це – для «слабаків», через те ми відразу йдемо до Постійного арбітражного суду в Гаазі, і вже він, як класичний арбітраж, вирішує, хто правий, хто винен. І той, хто, за його рішенням, винен – платить гроші. У результаті після тривалих дискусій ми дійшли того, що все-таки застосовуватиметься класична схема з арбітрами, але вони засідатимуть не півроку, а набагато швидше», - сказав Т.КАЧКА.
За його словами, така схема застосовуватиметься до кризових ситуацій, як наприклад, до такої, яка склалася у 2009 році, коли ЄС 20 днів не одержував російського газу через Україну.
«Відповідно до домовленостей, якщо в таких ситуаціях європейська сторона або Україна вважатиме, що хтось порушив угоду – тобто не просто стався зрив поставок, а він стався внаслідок дій однієї із сторін - тоді арбітри повинні прийняти рішення в якнайкоротші терміни. Йдеться десь про 50 днів, а не про шість місяців, а саме рішення повинно бути виконане також у найкоротші терміни, бажано протягом 15 днів», - зазначив Т.КАЧКА.
«Якщо ж сторона, яка виграла, вважає, що протягом 15 днів сторона, що програла, відверто нічого не робить, вона може вжити у відповідь заходи, але вони повинні бути пропорційними і бути тієї природи, про яку зазвичай ідеться: або відновлення мита, або припинення якихось гарантій. Жодних компенсацій у вигляді грошових виплат – нічого такого немає», - додав він.
Ряд країн-членів ЄС скасують заборону на відкриття українських дочірніх підприємств у сфері транспортування енергоресурсів.
Про це власному кореспонденту УНІАН у Брюсселі повідомив один із головних переговірників України за угодою про Асоціацію з ЄС, директор Департаменту зовнішніх економічних відносин Міністерства аграрної політики та продовольства України Тарас КАЧКА.
«У сфері енергетичних послуг, а щоб бути точнішим, у сфері послуг, пов`язаних із транспортуванням енергетичних товарів (трубопроводи і мережі) на початку переговорів 25 із 27 країн-членів ЄС сказали, що не беруть на себе зобов`язання дати доступ для України. Тепер ми скоротили цю кількість до менш, ніж 20 країн, тобто фактично наблизилися до однієї другої», - сказав він.
За його словами, серед країн, які зняли такі обмеження, - Німеччина, Італія та Чехія.
«Фактично, це доступ до створення дочірніх підприємств. Тобто, йдеться про те, що це - зобов`язання не заважати», - пояснив український переговірник.
Крім того, за його словами, ці ж країни-члени ЄС зняли обмеження на «теоретичну можливість транскордонного надання послуг».
Що стосується решти всіх енергетичних послуг, не пов`язаних із транспортуванням енергоресурсів, то українські компанії в новій угоді не мають ніяких обмежень на створення дочірніх підприємств окрім одного.
Зобов`язання не обмежувати інвестиції й створення дочірніх підприємств для України не розповсюджуються на ті українські компанії, які контролюються капіталом із третіх країн, із якими ЄС не уклав угоди про вільну торгівлю.
Палата представників Національних зборів Білорусі на закритому засіданні ухвалила закон про ратифікацію білорусько-російської угоди про співпрацю в будівництві білоруської АЕС.
Як передає власний кореспондент УНІАН у Республіці Білорусь, про це журналістам після ратифікації повідомив заступник міністра енергетики Михайло МІХАДЮК, який представляв законопроект.
«З метою реалізації заходів, передбачених угодою, російська сторона зобов`язується надати білоруській державний кредит. Його розмір і умови надання мають бути визначені окремою міжурядовою угодою», - сказано в документі.
В угоді також обумовлено, що російська сторона забезпечує поставки, а білоруська сторона – закупівлі упродовж усього періоду експлуатації енергоблоків АЕС ядерного палива у вигляді готових тепловиділяючих збірок, виготовлених у Російській Федерації, в обсягах, які необхідні для початкового завантаження і всіх подальших перевантажень цих енергоблоків.
«Відпрацьоване в реакторах енергоблоків АЕС ядерне паливо, придбане у російських організацій, підлягає поверненню до Російської Федерації для переробки на умовах, які визначаються сторонами в окремій угоді», - зазначається у документі.
Документом також обмежується використання Білоруссю одержаних ядерних матеріалів, устаткування, спеціальних неядерних матеріалів і відповідних технологій для виробництва ядерної зброї та інших ядерних вибухових пристроїв або для досягнення якоїсь іншої військової мети.
Наголошується також, що ядерний матеріал, що передається білоруській стороні у рамках угоди, не збагачується до значення 20% і більше за ізотопом урану-235, а також не збагачується і не переробляється без попередньої письмової згоди Російської Федерації.
Ухвалення даного документа в закритому режимі у прес-службі нижньої палати пояснюють тим, що питання, які в ньому порушуються, пов`язані з інтересами державної безпеки.
Законодавство
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ застосував право вето до Закону «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України»
Про це УНІАН повідомили у прес-службі глави держави.
На думку Президента, прийнятий парламентом 23 вересня Закон «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України», не може бути підписаний, оскільки несе ризики порушень конституційних прав громадян та гарантій цих прав; загальновизнаних прав особи; засадничих підвалин існування демократичної правової держави, якою є Україна.
Крім того, В.ЯНУКОВИЧ вважає, що цей закон порушує взяті Україною міжнародні зобов`язання, є кроком назад на шляху впровадження європейських та міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини, виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України; не забезпечує безпеку громадян; призведе до невиправданого суттєвого збільшення бюджетних витрат, негативно позначиться на бюджеті кожної сім`ї; низка пропонованих законом новацій не відповідає нагальним потребам сьогодення, є необгрунтованою та неприйнятною.
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ схвалив Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки.
Відповідний указ розміщений на офіційному сайті глави держави.
Також Президент постановив визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 11 вересня 2006 року №742 "Про Концепцію подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності".
Метою Національної антикорупційної стратегії є зменшення рівня корупції в Україні шляхом усунення передумов її виникнення через впровадження превентивних заходів, зміцнення режиму законності, а також формування у суспільстві нетерпимого, негативного ставлення до корупції як суспільно небезпечного явища за допомогою спільних зусиль державних та громадських структур, за участю міжнародних організацій.
Завданнями Національної антикорупційної стратегії є: окреслення кола причин і умов, що породжують корупцію, визначення шляхів мінімізації факторів, що детермінують її виникнення та негативні наслідки; визначення основних напрямів державної політики у сфері запобігання і протидії корупції; підвищення ступеня довіри до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; упровадження системи моніторингу ефективності антикорупційного законодавства та забезпечення його виконання.
Національна антикорупційна стратегія реалізовуватиметься шляхом розроблення та ухвалення Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011 – 2015 роки, яка за структурою відповідатиме Національній антикорупційній стратегії та міститиме перелік заходів, обсягів і джерел фінансування, очікуваних результатів, індикаторів, строків, відповідальних виконавців, а також партнерів із реалізації заходів.
***
Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63
