Глобальна торгова система зазнає тектонічних зрушень, які переорієнтують міжнародні ланцюги поставок на десятиліття вперед.
Як пише Bloomberg, до таких тенденцій призвели дві основні причини. З одного боку компанії, "налякані" дефіцитом через пандемію, різкими стрибками цін і перебоями в поставках, скорочують залежність від одного заводу або країни. З іншого - уряди, особливо в США і Європі, хочуть забезпечити доступ до ключових матеріалів, таким як напівпровідники і рідкоземельні мінерали, на випадок, якщо світова торгівля розколеться на геополітичні блоки.
"Трансформація, яку деякі називають "реглобалізацією", займе роки, а дані про торгівлю тільки починають давати уявлення про масштаби змін і про те, хто виграє, а хто програє", - пише Bloomberg.
Незважаючи на розмови про закінчення глобалізації, економічна інтеграція через транскордонну торгівлю продемонструвала чудову стійкість в умовах війни, голоду і пандемії, йдеться в статті. За останні три роки частка світової торгівлі в загальносвітовому виробництві дещо знизилася, але в цілому залишається такою, що відповідає історичним тенденціям. Однак, згідно з нещодавнім аналізом ING Groep NV, істотного зрушення в бік більшої відкритості для торгівлі не відбулося принаймні з 2006 року.
Зростання геополітичної напруженості між США і Китаєм підштовхнуло спекуляції про галузевий розрив між найбільшими економіками світу. Хоча вартість імпорту до США китайських товарів і послуг досягла рекордно високого рівня в 2022 році, є ознаки того, що мита США змінюють двосторонні торгові потоки. Згідно з аналізом Чада Боуна, старшого наукового співробітника Інституту міжнародної економіки Петерсона, минулого року ввезення товарів до США із Китаю, на які поширюються мита, скоротилося приблизно на 14% у порівнянні з рівнем 2017 року, - до початку торгової війни.
"За останні п'ять років американські мита, експортні обмеження та субсидії переконали американські компанії диверсифікувати свій імпорт, відмовившись від Китаю", - пише Bloomberg. Загальна частка китайського імпорту в США знизилася приблизно на 3 процентних пункти з 2018 року, коли колишній президент Дональд Трамп ввів мита на тисячі китайських товарів. Видання зазначає, що за цей час Китай поступився частиною своєї частки в загальному обсязі імпорту США іншим азійським країнам, таким як В'єтнам, Індія, Тайвань, Малайзія і Таїланд.
Тим часом, Мексика стає ключовою альтернативою Китаю для США. Інтегровані логістичні лінії між США та Мексикою та преференційний торговий режим у рамках USMCA допомагають створювати можливості для інвестицій за кордоном. "Імпортери і навіть деякі китайські експортери, які прагнуть диверсифікувати свої ланцюги поставок, поспішають зайняти промислові площі в Мексиці, рівень завантаження яких у 2022 році досяг 97,5%. Попит на склади та інші промислові об'єкти особливо високий уздовж кордону зі США неподалк Тіхуани, де відсоток вакантних площ у промисловості близький до нуля", - йдеться в статті.
Зусилля президента Джо Байдена щодо поліпшення торговельних відносин із Європою призвели до того, що США стали більше покладатися на імпорт з Європи, ніж із Китаю. "Розворот стався після того, як США і Європа відклали мита на двосторонню торгівлю на суму $21,5 мільярда в 2021 році, призупинили суперечку про виробництво літаків, що виникла в 2004 році, і почали переговори про скорочення перевиробництва сталі та алюмінію", - пише Bloomberg.
Відзначається, що за останній рік вартість імпорту США з Європи збільшилася майже на 13%, тоді як імпорт США з Китаю виріс тільки на 6%.
Виробники смартфонів, такі як Apple, працюють над зменшенням своєї залежності від Китаю, оскільки торговельна війна між Вашингтоном і Пекіном посилюється. Протягом року до березня Apple потроїла свої виробничі потужності в Індії і виробила iPhone на суму понад $7 мільярдів. Наразі на Індію припадає близько 7% світового виробництва "Айфонів", а щорічні продажі в країні зросли до $6 мільярдів.
В'єтнам є ще одним центром для компаній, які прагнуть диверсифікувати свою діяльність за межами Китаю, продовжує Bloomberg. Наприклад, за останні сім років імпорт в'єтнамських меблів до США у контейнерах виріс на 186% в порівнянні з ростом такого імпорту з Китаю усього на 5%.
Своєючергою, промислова політика Пекіна призвела до того, що Китай став найбільшим експортером електромобілів після Німеччини. Цього року електромобілі й гібриди з модулями, що підключаються, повинні скласти близько 40% від загального обсягу поставок автомобілів у Китаї.
Тим часом, за даними Bloomberg Intelligence, частка Європи у світових продажах електромобілів "імовірно, зросте в цьому році, оскільки стає доступним більше моделей і вирішуються проблеми з ланцюжками поставок".
Торгова війна між США та Китаєм
Як повідомляв УНІАН, в 2018 році між США і Китаєм вибухнула торгова війна після того, як Дональд Трамп ввів і збільшив мита на ряд товарів із КНР. У Вашингтоні вважають, що китайські виробники користуються відкритістю ринку США і підривають позиції американських конкурентів. Крім того, американська сторона звинувачує китайські компанії в крадіжці технологій. Китай відповів на дії США дзеркально.
Наприкінці 2019 року стало відомо, що Вашингтон і Пекін домовилися призупинити торговельну війну, яка завдала світовій економіці збитків на сотні мільярдів доларів. А в січні 2020 року США і Китай підписали угоду про першу фазу врегулювання торговельних спорів. Вже у вересні 2020 року тодішній президент Дональд Трамп заявив, що має намір обмежити економічні відносини США з Китаєм.
У 2022 році відносини США і Китаю погіршилися вже через геополітичні протиріччя. Зокрема, мова йде про зростання напруженості навколо Тайваню, яке може призвести до війни між Китаєм і США за цей самоврядний острів. Також вплинула війна Росії проти України, оскільки Пекін хоч і зайняв офіційно нейтральну позицію, але регулярно критикував Вашингтон і висловлював політичну підтримку режиму російського військового злочинця Путіна.
