Підпишіться на нас в Google
Українська гірничо-металургійна галузь одночасно стикається зі зростанням виробничих витрат і втратою ключових ринків збуту. Сукупне додаткове навантаження на підприємства оцінюється у $300–350 млн на рік, тоді як скорочення експорту та внутрішніх продажів може призвести до втрат на $0,9–1,1 млрд. Про це йдеться у аналітиці GMK Center.
У першому півріччі 2026 року виробництво сталі в Україні скоротилося на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Але найбільші ризики для галузі припадають на другу половину року - коли одночасно починають діяти нові європейські торговельні обмеження та внутрішні тарифні рішення.
Одним із найбільших викликів - нова система тарифних квот Європейського Союзу, яка запрацювала з 1 липня. Індивідуальні квоти для українських виробників у середньому приблизно на 60% нижчі за фактичні обсяги експорту минулого року, а мито на поставки понад квоту збільшено з 25% до 50%. Це може призвести до скорочення експорту сталі на 1,3–1,5 млн тонн щороку та втрати $850 млн – $1 млрд валютної виручки.
Додатковий тиск створює механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAM. Українські виробники через високу вуглецеву інтенсивність традиційного доменного виробництва сплачують більше, ніж конкуренти, які використовують електродугові печі. Вже у 2026 році CBAM може скоротити експорт української металопродукції ще на $400–450 млн.
Одночасно українські металурги стикаються зі збільшенням витрат практично за всіма основними напрямками. Найбільше навантаження пов’язане із запланованим переглядом вантажних тарифів Укрзалізниці на 30% у серпні, та ще на 15% - з початку 2027 року. Це може підвищити собівартість виробництва тонни сталі на $20–25 і додати підприємствам ГМК $150–180 млн витрат на рік.
Ще одним фактором є перегляд тарифу НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії. Запропоноване підвищення на 25%, за оцінками галузі, означатиме додаткові витрати щонайменше 500 млн грн на рік. Також зростають витрати на газ через нові тарифи на його розподіл.
Окремим викликом залишається дефіцит персоналу: більшість великих металургійних підприємств розташовані поблизу лінії фронту, а мобілізація та відтік населення істотно скоротили доступну кількість працівників.
Тим часом ситуація на внутрішньому ринку погіршується: у першому півріччі 2026 року імпорт довгомірного прокату збільшився на 68%, тоді як продажі української продукції скоротилися приблизно на 100 тис. тонн. Втрати внутрішніх продажів цього року можуть становити ще $50–60 млн. Основною причиною називають погіршення конкурентоспроможності українських виробників порівняно з постачальниками з інших країн, особливо з Туреччини та Китаю.
Сукупний ефект від зростання витрат на логістику, енергію, газ і вугілля оцінюється щонайменше у $300–350 млн на рік. Одночасно втрати доходів через CBAM, нові квоти ЄС і скорочення продажів на внутрішньому ринку можуть сягнути $0,9–1,1 млрд.
У галузі наголошують, що проблема полягає не лише в масштабі окремих викликів, а в їх одночасній дії. І очікують від української влади активніших переговорів із Європейським Союзом щодо умов застосування тарифних квот і CBAM. Також вони закликають не ухвалювати внутрішні тарифні рішення без оцінки їхнього впливу на виробництво, експорт і зайнятість.
