Ілюстрація REUTERS

Держава стягує в державну скарбницю податки і збори з учасників угод купівлі-продажу нерухомості. Видання з'ясувало які податки і збори обов'язкові для покупців і продавців і в яких випадках закон звільняє учасників угоди від виконання фіскальних зобов'язань, повідомляє Domik.ua.

Подання фізособами податкової декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу II Податкового кодексу України (ПКУ), платник-фізична особа поточного року подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за минулий календарний рік. Подати декларацію до ДФС необхідно до 1 травня поточного року.

Відео дня

Платник самостійно обирає спосіб подання декларації до ДФС:

- особисто або через уповноважену особу;

- поштою з повідомленням про вручення;

- по електронній пошті в електронній формі з виконанням відповідних вимог оформлення документа і цифрового підпису.

Якщо декларація була подана після граничного строку 1 травня, то розмір податкової виплати визначає орган ДФС.

Фінансові зобов'язання продавця перед державою

Згідно статті 172 ПКУ, продаж фізичною особою нерухомого майна - операція, що приводить до виникнення доходу і підлягає оподаткуванню. Платник податків виконує свої фіскальні зобов'язання самостійно в порядку сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Читайте такожДержстат підрахував, як за рік змінилися ціни на житло в Україні

Відповідно до пункту 179.7 статті 179 ПКУ фізична особа виплачує зазначену в декларації суму до 1 серпня поточного року.

Платник обчислює розмір ПДФО від суми продажу нерухомості. Фізичні особи резиденти України сплачують ПДФО у розмірі 5% від суми продажу житлової нерухомості за таких умов:

- відчужена нерухомість була у власності строком до трьох років;

- особа здійснила за звітний рік більше однієї угоди відчуження майна.

За держреєстрацію договору відчуження майна передбачена сплата державного мита у розмірі 1% від суми угоди.

За таких умов володіння фізособа-нерезидент України сплачує ПДФО у розмірі 18% доходу від операції.

фото УНІАН

Продавець, фізособа-нерезидент України, при відчуження нерухомого майна виплачує державний військовий збір у розмірі 1,5% від суми угоди, державне мито у розмірі 1%.

Покупець нерухомості зобов'язаний сплатити пенсійний збір у розмірі 1% від вартості угоди.

Коли не платять податок на продаж нерухомості

Згідно з пунктом 1 статті 172 ПКУ, фізичні особи звільнені від сплати податку на дохід від продажу нерухомості при таких умовах:

- відчужене майно належало власникові більше трьох років;

- відчужене майно було отримано власником у спадщину;

- у звітний період здійснена одна угода відчуження майна.

Фінансові зобов'язання покупців нерухомості перед державою

Покупці нерухомості фізичні особи резиденти та нерезиденти України, сплачують збір на пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості придбаного майна. Від сплати збору на пенсійне страхування звільнені операції дарування нерухомості та договори довічного утримання (догляду).

Читайте такожРинок досяг дна: в Києві різко впали продажі квартир

Пільги при сплаті державного мита за купівлю-продаж нерухомості

Згідно з декретом Кабінету міністрів України "Про державне мито" від 1993 року в редакції 2017 року, від сплати державного мита при купівлі-продажу житлової нерухомості звільнені такі категорії громадян України:

- особи, віднесені до I-IV категорій постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

- інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів і партизан, зниклих без вісті;

- інваліди I-II категорій.

Якщо учасники угоди — особи із зазначених пільгових категорій, вони держмито не платять. Якщо один з учасників угоди не має пільг, він зобов'язаний заплатити держмито.

Вартість реєстрації купленої нерухомості

Порядок реєстрації права власності на куплену нерухомість визначений постановою кабінету міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року. Державну реєстрацію за заявою одержувача нерухомості проводить уповноважений реєстратор або нотаріус.

Ілюстрація REUTERS

Новий власник нерухомості пред'являє державному реєстратору паспорт, оригінал ідентифікаційного коду і заява. Державний реєстратор формує в електронній базі Держреєстру речових прав номер об'єкта власності перейшла в нове володіння нерухомість і вносить заяву в чергу на підтвердження. Заява та номер стверджує Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

Читайте такожНизькі ціни забудовників передмістя - чим насправді ризикують покупці

Відповідно до статті 34 Закону № 51 "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 2004 року в редакції від 04.06.2017, адміністративний збір за державну реєстрацію становить одну десяту частину розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян. Згідно зі статтею 7 закону про Державний бюджет України на 2018 рік, щомісячний прожитковий мінімум на одну працездатну особу визначено так:

- з 1 січня 2018 року - 1700 гривень; адміністративний збір за державну реєстрацію - 170 гривень;

- з 1 липня 2018 року - 1777 гривень; адміністративний збір за державну реєстрацію - 177,7 гривні;

- з 1 грудня 2018 року — 1853 грн; адміністративний збір за державну реєстрацію - 185,3 грн.

Відповідно до статті 19 Закону № 52, державна реєстрація проводиться протягом п'яти робочих днів. За реєстрацію в цей термін діють зазначені вище тарифи.

У статті 34 цього Закону визначено тарифи за державну реєстрацію у терміни менше п'яти днів, які заявник може вказати:

- за 2 робочих дні - 1 щомісячний прожитковий мінімум працездатної особи;

- за 1 робочий день - 2 щомісячних прожиткових мінімуми для працездатної особи;

- за 2 години - 5 щомісячних прожиткових мінімумів для працездатної особи.