Ухвалення Верховною Радою 17 грудня змін до Закону «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» не дає законних підстав для того, щоб нарахування пені здійснювалося з 1 січня 2011 року.
Про це заявив заступник голови Національного форуму профспілок України Григорій КАБАНЧЕНКО, повідомили УНІАН у прес-службі НФПУ.
Він наголосив, що для правового забезпечення цієї процедури спочатку необхідно внести зміни в цілий ряд інших законодавчих актів.
Зокрема, за його словами, зміни повинні бути внесені у Закони «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання» та ряд інших нормативно-правових актів. «Внесені зміни повинні чітко визначати розмір пені та її максимальну величину. Тільки після цього можна вести мову про можливість її нарахування та стягнення», - наголосив Г.КАБАНЧЕНКО.
Як підкреслюють у НФПУ, на сьогодні єдиною підставою для нарахування пені може бути посилання на ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», в якій зазначено, що пеня може стягуватися лише у випадку, якщо це передбачено законом чи договором між надавачем відповідних послуг та споживачем.
З огляду на це, профспілки звертаються до всіх громадян України бути пильними та не підписувати договорів з житлово-комунальними установами до моменту законодавчого врегулювання питання щодо розміру пені. Різні цифри, що стосуються нарахування пені і називаються сьогодні у ЗМІ, не мають під собою правових підстав, наголосив Г.КАБАНЧЕНКО, оскільки містяться лише в законодавчих актах, які пройшли перше читання у Верховній Раді і поки що не були прийняті в остаточному варіанті.
Як повідомлялося, 13 листопада 1996 року Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» - квартплату, водопостачання, газ, електричну та теплову енергію, водовідведення, утримання та експлуатацію житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство. Рішення парламенту ґрунтувалося на тому, що держава не виконувала своїх зобов'язань з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших грошових виплат населенню.