У 2025 році Україна фіксує позитивні зрушення у сфері боротьби з тіньовою економікою, зокрема в секторі електронних комунікацій. Про це свідчать дані, озвучені на конференції "Детінізація роздрібної торгівлі та сфери послуг: нові тренди" за участі представників Верховної Ради, НАБУ, Кіберполіції, митниці, аналітичних центрів та бізнес-асоціацій.
Особливу увагу під час дискусій було приділено галузі фіксованого зв’язку — ринку, де протягом тривалого часу фіксувалися аномально низькі податкові навантаження та середні заробітні плати, що свідчило про масове ухилення від оподаткування.
"У заробітних платах низки компаній галузі телеком спостерігаються значні аномалії – в той час як середня заробітна плата в Україні перевищує 24 тис гривень – низка компаній галузі мають аномально низькі середні зарплати – 8-9 тис грн на місяць", — зазначив Олег Гетьман, економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи.
Він також звернув увагу на розбіжності в податковому навантаженні серед гравців ринку: "Аналіз топ-30 компаній (без національних операторів мобільного зв'язку) по їх податковому навантаженню також демонструє низку аномалій – % у найбільших компаній галузі коливається від 2,3% до 27,8%, що свідчить про застосування антилідерами рейтингу певних схем по мінімізації податків".
Американська торговельна палата в Україні підтвердила ці сигнали під час окремого обговорення тіньової економіки за участі Представництва ЄС в Україні, депутатів, правоохоронців та бізнесу. Один із ключових кейсів — інтернет-провайдери, які у 2024 році були зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування.
"Позиція Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України щодо необхідності переходу інтернет-провайдерів на загальну систему оподаткування з 1 жовтня 2024 року була підтримана Кабінетом Міністрів України та профільним Комітетом ВРУ. Бізнес закликає до подальшого послідовного дотримання цієї позиції", — йдеться у новині ACC.
Результати не забарилися: як повідомив голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, за січень–травень 2025 року інтернет-провайдери сплатили до бюджету 2,55 млрд грн податків — це на 50% більше, ніж за аналогічний період 2024-го. Зокрема, ПДВ +56,1% (з 0,9 до 1,4 млрд грн), податок на прибуток +29,4% (з 0,2 до 0,3 млрд грн) та ПДФО +80,4% (з 0,4 до 0,7 млрд грн)
Утім, ідеальна картина ще не настала.
"Частина ринку намагається шукати альтернативні механізми для уникнення оподаткування, зокрема через: використання ФОПів для надання послуг інтернет з "непрофільними кодами Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД) у сфері електронних комунікацій"; приймання платежів на реквізити ФОП із непрофільними КВЕДами (наприклад "рекламні послуги", "інформаційні послуги"); переказ коштів за Інтернет послуги на рахунки суб’єктів господарювання, які не зареєстровані відповідно до Закону України "Про електронні комунікації", а отже здійснюють свою діяльність нелегально", — застерігають в ACC.
Бізнес-асоціації, зокрема Американська торговельна палата, закликають до посиленої координації всіх державних органів у боротьбі з податковими маніпуляціями та тіньовою економікою. Вони вказують на потребу у скоординованих діях з боку ДПС, Бюро економічної безпеки, митниці, правоохоронних органів і самих гравців ринку.
Окрему увагу приділили й міжнародному контексту. Участь у заходах представників Представництва Європейського Союзу — ще один сигнал, що прогрес у детінізації — не лише внутрішній запит, а й очікування партнерів.
